Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Брусилів

1922 року 23 господарства, в т. ч. 2 середняцькі, об'єдналися в комуну «Прогрес», за якою закріплено 100 деся­тин землі. Вона мала 15 коней, 18 корів, 13 свиней, 14 плугів, 22 борони, 14 возів та 4 культиватори. За допомогою держави комуна швидко міцніла й набувала все більшої популярності серед селян.
У 1923 році Брусилів став селом, центром однойменного району. В тому ж році створені районні партійна та комсомольська організації, райвиконком. Під їх ке­рівництвом трудящі села й району пішли далі по шляху соціалістичного будівни­цтва. У 1925 році, наслідуючи приклад передових господарств республіки, комуна «Прогрес» перейшла на статут сільгоспартілі й стала першим колгоспом в Брусилівському районі.
Багато уваги приділялося налагодженню охорони здоров'я трудящих, які дістали змогу безплатно користуватися медичною допомогою. З 1923 року працю­вали районна лікарня, аптека. Населення обслуговували лікар та два фельдшери. Особливо значна робота проводилася в галузі освіти. На кінець 1925 року в семи­річній школі 10 учителів навчали 346 учнів. Починаючи з 1921 року, відкривалися пункти й школи ліквідації неписьменності серед дорослих. Так, у 1924 році в селі навчалася третина населення. З 1923 року працювали районний сельбуд, бібліо­тека, хата-читальня.
Після відбудовного періоду трудящі села ще з більшою енергією взялися за втілення в життя ленінського кооперативного плану. У 1927 році засновано сіль­госпартіль «Червоний шлях», а в 1928—1929 рр. — «Незаможник» та ім. Котовського. Через рік усі чотири колгоспи об'єдналися в одне господарство «Пере­будова». Куркулі намагалися всіляко перешкодити колективізації, вдавалися до шкідництва, шантажу й терору. В ніч на 3 серпня 1926 року вони убили активного сількора-комсомольця І. Литвинчука. Проте це не допомогло їм. Трудове селянство назавжди зв'язало свою долю з колгоспами.
Значну допомогу в зміцненні сільгоспартілей подала Брусилівська МТС, яку створено 1932 року. Робітники Ленінграда надіслали їй 15 вітчизняних тракто­рів, зустрічати яких з музикою і квітами вийшло майже все населення, відбувся мітинг. У лютому 1933 року над МТС узяв шефство Київський паровозо-вагоноремонтний завод, який виділив з свого колективу двох комуністів-слюсарів. У бе­резні Київський обком партії надіслав для роботи в машинно-тракторній станції 8 комуністів. Незабаром у МТС, відгукнувшись на заклик знатного бригадира пер­шої жіночої тракторної бригади Старобешівської МТС Донецької області Паші Ангеліної, прийшли дівчата. Вони швидко оволоділи професією трактористок і пока­зували зразки високопродуктивної праці. На всю Україну прославилася комсомолка Ольга Байдюк, яка у 1934 році на всеукраїнському конкурсі трактористів посіла одне з перших місць.
На кінець першої п'ятирічки колгосп «Перебудова» так зріс, що 1934 року на його базі створено 4 артілі: «16-річчя РСЧА», ім. Котовського, ім. Будьонного та ім. 17-го партз'їзду, які спеціалізувалися на вівчарстві й добивалися успіхів у виведенні овець цигайської породи. Артіль «16-річчя РСЧА» протягом 1937— 1938 рр. в середньому отримувала по 136 ягнят на 100 вівцематок. У 1939 році три з чотирьох колгоспів були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки й занесені до її Книги пошани.
Напередодні Великої Вітчизняної війни працювало також кілька невеликих промислових підприємств, зокрема маслозавод, цегельний завод, який до 1937 року належав колгоспу «16-річчя РСЧА». У селі діяло 6 промислових артілей, а також млин, МТС, друкарня.
Завдяки піклуванню держави дедалі поліпшувалося медичне обслуговування населення. В 1940 році в селі діяли районна лікарня на 60 ліжок, поліклініка, пологовий будинок та аптека. У них працювало 6 лікарів і 20 чоловік середнього медперсоналу. Значних успіхів досягнуто в галузі культурного будівництва. Всі діти шкільного віку були охоплені навчанням. До кінця 1935 року в основному ліквідовано неписьменність серед дорослого населення. В 1940 році у двох середніх школах 35 учителів навчали 967 учнів. За самовіддану працю 1938 року вчителя А. С. Макаренка нагороджено орденом «Знак Пошани». Напередодні Великої Віт­чизняної війни діяли будинок культури, кінотеатр та бібліотека, в якій налічува­лося понад 14 тис. книжок. Більшість дворів була радіофікована. 1935 року відкрито палац піонерів. З 1930 року виходила районна газета «Колгоспна правда».
Мирну працю брусилівців перервав розбійницький напад фашистської Німеччини. З самого початку війни багато брусилівців пішло в Червону Армію.


Сучасна карта - Брусилів