Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Noosphere Ventures и Макс Поляков - организаторы фестиваля BestRoboFest и движения Monster Trucks.


Історія Житомира, Історія Житомирської області

Висвітлюючи події того чи іншого краю, намагаєшся відшукати найприємніші та найсвітліші моменти з його історії. Проте говорячи про Батьківщину Лесі Українки та Сергія Корольова, навряд чи можна відзначити багато радісних історичних подій. Враховуючи нелегку історію можна сказати, що доля Житомира аж ніяк не була мирною.
Згідно історичних довідок, Житомир був офіційно затверджений адміністративним центром у 1804 році, тоді, це була Волинська область. Найбільший розквіт краю припадає на початок ХХ сторіччя. Тоді тут діяли різні просвітні і культурні заклади. Крім того з'являлися нові вулиці і площі. Також був збудований театр, де виступали видатні артисти Г. Н. Федотов, В. Н. Давидов, М. С. Щепкін, та композитор А. Г. Рубінштейн.

Напередодні Великої Вітчизняної війни на Житомирщині нараховувалося 62 підприємства та функціонували 29 медичних установ. Працювали: музей, філармонія, театр, палац піонерів, 4 клуби, 3 кінотеатри і т.д.. Відомими діячами того часу в області стали: композитори М. Скорульський, В. Косенко, Б. Лятошинський, поет А. Безіменський, хормейстер і фольклорист М. Гайдай, драматург І. Кочерга, режисер В. Магар та інші. Житомирщина стала значним культурним і промисловим краєм. Проте мирне життя області перервала війна, яка руйнувала все на своєму шляху.
У повоєнний період Житомирщина заліковувала багаточисленні рани, оскільки була знищена майже половина житлового фонду і всі без винятку підприємства. Значним чином постраждали залізничні станції та інженерні комунікації. Лише в кінці п’ятдесятих років минулого століття кількість жителів області досягла довоєнного рівня.  

Після закінчення війни в області розпочалася масова реконструкція та будівництво.
Розпочалося все зі створення першого Волинського чавуноливарного заводу і механічної фабрики "Сільмаш", яка пізніше була реорганізована в машинобудівний, а згодом у моторемонтний завод.

В цей час нові підприємства почали випускати свою продукцію. Серед найпродуктивніших, опинилися: фабрика музичних інструментів, шліфувально-граніровочна, лакофарбова, панчішна, кондитерська, макаронна, цегельні заводи та реконструйований меблевий комбінат.

Важливою подією післявоєнного часу вважають відновлення залізничного руху, який з’єднував Житомир із Бердичевом та Коростенем. Що стосується інших залізничних ліній, то в краї ще в 1935 році було відкрито залізно-дорожнє сполучення Житомир-Фастів, яке зв’язує місто зі столицею.
Суттєвому поштовху розвитку Житомирщини сприяло будівництво  льонокомбінату, який вважається велетнем легкої промисловості ще з моменту його заснування, тобто з 1959 року.
У наступні роки в області спостерігалося відкриття потужних підприємств, які спеціалізувалися на виробництві верстатів-автоматів, металоконструкцій, електронних пристроїв для атомних електростанцій, хімічного волокна, будівельних матеріалів та приладів, взуття, меблів та автозапчастин. Починаючи з 1962 року в краї розпочав рух перший тролейбус.

В 1973 році Житомир був поділений на два адміністративні райони - Корольовський і Богунський. На околицях міста була розвинута рекреаційна зона. Тут почали діяти бази відпочинку, оздоровчі центри, санаторії. Найвідоміша база відпочинку була і залишається по сьогодні "Дениші", яка розташована у сосновому лісі на берегах Тетерева.
У період з 1980 по 1990 роки було споруджено першу кільцеву об’їзну дорогу, довжина якої складала 32 км. З роками було досягнуто значного розвитку у функціонуванні міського електротранспорту. На сьогоднішній день нараховується близько 20-ти тролейбусних та трамвайних маршрутів.
З 1957 і до здобуття Україною незалежності на Житомирщині було побудовано численні будівельні, транспорті, інженерні, промислові об’єкти, серед яких на увагу заслуговують такі заводи як "Електровимірювач", "Промавтоматика", фабрика лабораторного скла та м’ясокомбінат. Кількість людей задіяних у промисловому виробництві зросла в два рази з 1968 по 1976 роки. В області з'явилися нові виші, проектно-конструкторські та науково - дослідницькі організації. Значний розвиток відбувся у сфері культури, туризму та спорту.

Таким чином, попри всі негативні висловлювання на рахунок існування СРСР та його політики, можна справедливо зазначити, що Житомирська область перебувала на піку свого розвитку саме за радянських часів. Здобутки області за 20 століття настільки масштабні, що їх не зрівняти з теперішніми. Проте не слід забувати, що заслуга всього цього, в першу чергу лежить на плечах жителів краю, які у важкі часи занепаду будували самотужки власне майбутнє.