МОТОВИЛІВКА — село, центр сільської Ради. Розташована на березі річки Караньки (притока Случі), за 15 км на південь від районного центру та за 45 км від найближчої залізничної станції Печанівка. Дворів — 410. Населення — 1392 чоловіка. Сільраді підпорядковане с. Семенівка.
В Мотовилівці розміщена центральна садиба колгоспу «Перемога», за яким закріплено 3355 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 3013 га орної землі та 34 га саду. В господарстві вирощують зернові й технічні культури, розвинуте м'ясо-молочне тваринництво.
Крім колгоспу, на території села міститься відділення районного об'єднання «Сільгосптехніки».
Працюють середня школа, в якій 28 учителів навчають 437 учнів, будинок культури на 350 місць, дві бібліотеки з фондом 12 тис. книг, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла, комбінат побутового обслуговування, відділення зв'язку, їдальня, універмаг, продуктовий магазин.
Партійна організація села (осередок створено 1922 року) об'єднує 88 комуністів, 2 комсомольські (осередок виник 1923 року) —167 членів ВЛКСМ.
За успіхи в праці 76 трудівників села нагороджено орденами й медалями Союзу PCP.
Мотовилівка згадується в акті від 7 грудня 1601 року в списку містечок і сіл Луцького повіту, спустошених і спалених татарами.
Радянську владу встановлено в січні 1918 року.
Під час Великої Вітчизняної війни 190 жителів села боролися проти німецько-фашистських загарбників, 95 — віддали своє життя за Батьківщину, 83 — відзначені орденами й медалями. В боях за визволення Прибалтики смертю хоробрих поліг уродженець села І. М. Мороз, якому посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. В Даугавпілсі (Латвійська PCP) його ім'ям названо одну з вулиць. Ім'я славного земляка присвоєно піонерській дружині Мотовилівської середньої школи.
1956 року в селі споруджено обеліск Слави на честь загиблих воїнів-односельців і 40 воїнів-визволителів Мотовилівки.
Дивиться також інші населені пункти району: