БЕХИ — село, центр сільської Ради, розташоване за 9 км на північний схід від райцентру і залізничної станції Коростень. Через село проходить автошлях Коростень — Овруч. Дворів — 418. Населення—1154 чоловіка. Сільській Раді підпорядковані села Васьковичі, Вороневе та селище Сокорики.
На території Бехів розміщений виробничий відділок колгоспу «За комунізм» (центральна садиба в с. Васьковичах). Провідними культурами є пшениця, жито, гречка, картопля, льон. Розвинуте тваринництво м’ясо-молочного напряму, птахівництво.
У селі є восьмирічна школа, де 17 учителів навчають 229 учнів, будинок культури на 300 місць, бібліотека з книжковим фондом 15 тис. томів, дільнична лікарня на 25 ліжок.
За трудові досягнення 85 чоловік нагороджено орденами й медалями, в т. ч. голову колгоспу М. А. Павленка — орденом Леніна.
У партійній організації (створена 1928 року) налічується 22 комуністи, у комсомольській (створена 1928 року) —27 членів ВЛКСМ.
Перша згадка про Бехи датується 1545 роком.
Радянську владу встановлено в січні 1918 року.
На фронтах і в партизанських загонах під час Великої Вітчизняної війни воювало 186 жителів, з них 156 нагороджено орденами й медалями. 72 чоловіка загинуло смертю хоробрих. У центрі села 1952 року, на братських могилах 1947 року споруджено 3 обеліски на честь загиблих визволителів Бехів від німецько-фашистських загарбників. Серед тих, що полягли за село,— росіяни Я. П. Бобров, А. С. Громов, українець І. Т. Руденко, татарин З. І. Ібрагімов та інші. Всього 141 чоловік.
Бехи славляться розвинутим художнім ткацтвом. Майстри М. А. Бех, М. С. Бех та О. Д. Бех неодноразово експонували свої вироби на обласних виставках народного мистецтва.
Поблизу сіл Бехів та Васьковичів знайдено поховання доби міді, знаряддя праці доби бронзи. Є давньоруські кургани та залишки поселення.
Дивиться також інші населені пункти району: