ПУТИЛОВИЧІ — село, центр сільської Ради. Розташовані на річці Крем'янці (притока Жерева), за 12 км на захід від районного центру та за кілометр від залізничної станції Кремне. Неподалік Путиловичів проходить автотраса Київ — Брест. Дворів — 355. Населення — 1288 чоловік.
В селі розміщена центральна садиба колгоспу ім. С. М. Кірова, за яким закріплено 1438,1 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 857 га орної землі, 487 га лісу. В господарстві вирощують зернові культури, картоплю, льон, хміль, розвинуте м'ясо-молочне тваринництво.
Тут працюють восьмирічна школа, де 18 учителів навчають 267 учнів, навчально-консультаційний пункт Луганської заочної середньої школи, будинок культури на 250 місць з стаціонарною кіноустановкою, дві бібліотеки з фондом 6 тис. книг, медпункт, дитячі ясла, 3 магазини.
Партійна організація с. Путиловичів об'єднує 18 комуністів, 2 комсомольські — 57 членів ВЛКСМ.
За досягнуті успіхи в праці 41 трудівника села відзначено орденами й медалями СРСР.
Село відоме з 1586 року.
Радянську владу встановлено в січні 1918 року. В роки громадянської війни бронепоїзд «Комуніст Коростенського району» поблизу Путиловичів громив петлюрівців і польських інтервентів. Комісаром його був уродженець села Т. С. Давидюк.
В роки Великої Вітчизняної війни до лав Червоної Армії та в партизани пішло 233 жителі села, з них 104 загинули в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, 173 — нагороджено орденами й медалями.
Під час тимчасової окупації гітлерівці розстріляли жителів села М. М. Ковальчука, М. С. Давидюка, В. Г. Ярошовця, С. П. Ярошовця, Т. Г. Каленчука, Р. С. Каленчука та інших. За зв'язок з партизанами Д. Д. Ярмак фашисти живцем у хаті спалили її матір, дочку 5 років і сина 3 років. У 1943 році фашисти спалили 93 хати путиловичців. Понад 80 чоловік молоді вивезли на каторжні роботи до Німеччини.
На території села 1943 року партизанами зірвано залізничний міст на річці Крем'янці.
На станції Кремне в 1947 році встановлено обеліск Слави воїнам, які загинули під час нальоту фашистської авіації. Всі вони поховані в братській могилі. 1945 року споруджено обеліск Слави на могилі партизанів — росіянина Д. І. Дніпрова і українця Касянчука, які брали активну участь у висадженні в повітря залізничного моста і загинули під час операції.
Уродженцем села є кандидат сільськогосподарських наук Р. І. Ярошовець.
Дивиться також інші населені пункти району: