Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Ягнятин
ЯГНЯТИН — село, центр сільської Ради. Розташований на берегах річки Роставиці, за 8 км на північний схід від районного центру та за 15 км від найближчої залізничної станції Зарудинці. Дворів — 487. Населення — 1612 чоловік. Сільраді підпорядковане с. Плоска.
На території Ягнятина розміщена центральна садиба колгоспу ім. К. А. Тімірязєва, за яким закріплено 3614 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 3224 га орної землі. Напрям господарства — зерново-буряковий. Розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. З 1972 року колгосп спеціалізується на виробництві насіння кормових буряків.
В селі працюють середня школа, де 26 учителів навчають 470 учнів, будинок культури на 400 місць, бібліотека з фондом 9,6 тис. книг, медпункт, дитячі ясла, відділення зв'язку, комбінат побутового обслуговування, 2 магазини.
Партійна організація (створена 1928 року) об'єднує 55 комуністів, комсомольська (осередок виник 1925 року) —139 членів ВЛКСМ.
За успіхи в праці 40 трудівників села відзначено урядовими нагородами, серед них орденом Леніна — голову колгоспу Л. А. Оксемчука.
Село відоме з 1611 року. Під час визвольної війни українського народу 1648—1654 рр. у районі села точилися запеклі бої між селянсько-козацькими загонами та польсько-шляхетським військом.
Радянську владу встановлено в січні 1918 року.
В роки Великої Вітчизняної війни боронили Батьківщину від ворога 244 жителі села, з них 163 — загинули, 137 — нагороджено орденами та медалями.
1959 року на братській могилі встановлено пам'ятник воїнам-визволителям Ягнятина від гітлерівських окупантів, 1965 року — обеліск вічної Слави воїнам-односельцям, які віддали своє життя за владу Рад у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками.
Уродженцем села Плоскої є генерал-майор А. Й. Карплюк.
На околицях Ягнятина виявлено залишки поселення трипільської культури, пізньоскіфського періоду, 4 поселень черняхівської культури, великого давньоруського курганного могильника, поселення та городища, з яким пов'язують згадане в літопису під 1071 роком місто Неятин.
В селі працюють середня школа, де 26 учителів навчають 470 учнів, будинок культури на 400 місць, бібліотека з фондом 9,6 тис. книг, медпункт, дитячі ясла, відділення зв'язку, комбінат побутового обслуговування, 2 магазини.
Партійна організація (створена 1928 року) об'єднує 55 комуністів, комсомольська (осередок виник 1925 року) —139 членів ВЛКСМ.
За успіхи в праці 40 трудівників села відзначено урядовими нагородами, серед них орденом Леніна — голову колгоспу Л. А. Оксемчука.
Село відоме з 1611 року. Під час визвольної війни українського народу 1648—1654 рр. у районі села точилися запеклі бої між селянсько-козацькими загонами та польсько-шляхетським військом.
Радянську владу встановлено в січні 1918 року.
В роки Великої Вітчизняної війни боронили Батьківщину від ворога 244 жителі села, з них 163 — загинули, 137 — нагороджено орденами та медалями.
1959 року на братській могилі встановлено пам'ятник воїнам-визволителям Ягнятина від гітлерівських окупантів, 1965 року — обеліск вічної Слави воїнам-односельцям, які віддали своє життя за владу Рад у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками.
Уродженцем села Плоскої є генерал-майор А. Й. Карплюк.
На околицях Ягнятина виявлено залишки поселення трипільської культури, пізньоскіфського періоду, 4 поселень черняхівської культури, великого давньоруського курганного могильника, поселення та городища, з яким пов'язують згадане в літопису під 1071 роком місто Неятин.