БИСТРИК - село, центр сільської Ради. Розташований на лівому березі річки Гнилоп’яті, за 5 км на південь від районного центру та за 8 км від найближчої залізничної станції Бердичів. Дворів —427. Населення — 1146 чоловік. Сільраді підпорядковане с. Житинці.
За колгоспом ім. Н. К. Крупської, центральна садиба якого розміщена в Бистрику, закріплено 1641,6 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1558,7 га орної землі. В господарстві вирощують зернові й технічні культури, розвинуте м’ясо-молочне тваринництво.
Працюють восьмирічна школа, в якій 16 учителів навчають 207 учнів, будинок культури на 250 місць, бібліотека з фондом 10,5 тис. книг, медпункт, дитячі ясла на 75 місць, відділення зв’язку.
Партійна організація (осередок створено 1922 року) налічує 24 комуністи, комсомольська (осередок виник 1921 року) —31 члена ВЛКСМ.
За успіхи в праці 37 трудівників села відзначено орденами й медалями СРСР.
Село відоме з 1593 року.
Під час визвольної війни українського народу 1648—1654 рр. жителі Бистрика в складі загонів Максима Кривоноса билися проти польсько-шляхетських військ.
Радянська влада встановлена в січні 1918 року. В 1923 році організовано сільськогосподарську артіль «Барвінок».
515 жителів Бистрика боролися проти німецько-фашистських загарбників у роки Великої Вітчизняної війни; всі вони нагороджені орденами й медалями. 127 уродженців села полягли смертю хоробрих.
На честь загиблих воїнів 1965 року в Бистрику споруджено пам’ятник.
На околицях Бистрика і Житинців виявлено залишки поселень: трипільської культури, доби бронзи, 2 скіфського періоду, 2 черняхівської культури та давньоруське.
Дивиться також інші населені пункти району: