Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Білилівка
БІЛИЛІВКА — село, центр сільської Ради. Розташована на берегах річки Роставиці, за 20 км на південний захід від районного центру. У селі розміщена залізнична станція Роставиця. Дворів — 1202. Населення — 3517 чоловік. Сільраді підпорядковані села Йосипівка та Котелянка.
За колгоспом «Маяк», центральна садиба якого міститься в Білилівці, закріплено 4211 га землі, в т. ч. 3913 га орної. Господарство спеціалізується на відгодівлі великої рогатої худоби та птиці.
В селі діють заводи — цегельний, збудований 1927 року, та комбікормовий.
Працюють середня, восьмирічна та початкова школи, де 47 учителів навчають 745 учнів, будинок культури на 600 місць, дві бібліотеки з фондом 18,6 тис. книг, дільнична лікарня на 50 ліжок, поліклініка, пологовий будинок на 10 ліжок, дитячі ясла, відділення зв'язку, 4 магазини.
4 партійні організації села об'єднують 65 комуністів, 3 комсомольські — 209 членів ВЛКСМ. Партійний і комсомольський осередки створені в 1920 році.
За успіхи в праці 93 трудівників нагороджено орденами й медалями СРСР. Ордена Леніна удостоєні ланкова Р. Г. Дзюба, бригадир тракторної бригади С. П. Іськов, слюсар колгоспу М. Я. Прокопчук. Головному лікарю дільничної лікарні П. А. Бойку присвоєно звання заслуженого лікаря УРСР.
Село відоме з 1601 року.
Радянську владу встановлено в січні 1918 року. Перше колективне господарство — ТСОЗ організовано в 1927 році.
Під час Великої Вітчизняної війни активно билися з німецько-фашистськими загарбниками 606 жителів Білилівки, з них 297 — відзначено орденами й медалями, 300 — загинули.
У 1965 році встановлено пам'ятник воїнам-визволителям села, а в 1969-му — воїнам-односельцям, які полягли в боях з гітлерівськими окупантами.
Неподалік Білилівки виявлено залишки поселення трипільської культури, кургани доби бронзи, поселення черняхівської культури та 2 давньоруські городища.
В селі діють заводи — цегельний, збудований 1927 року, та комбікормовий.
Працюють середня, восьмирічна та початкова школи, де 47 учителів навчають 745 учнів, будинок культури на 600 місць, дві бібліотеки з фондом 18,6 тис. книг, дільнична лікарня на 50 ліжок, поліклініка, пологовий будинок на 10 ліжок, дитячі ясла, відділення зв'язку, 4 магазини.
4 партійні організації села об'єднують 65 комуністів, 3 комсомольські — 209 членів ВЛКСМ. Партійний і комсомольський осередки створені в 1920 році.
За успіхи в праці 93 трудівників нагороджено орденами й медалями СРСР. Ордена Леніна удостоєні ланкова Р. Г. Дзюба, бригадир тракторної бригади С. П. Іськов, слюсар колгоспу М. Я. Прокопчук. Головному лікарю дільничної лікарні П. А. Бойку присвоєно звання заслуженого лікаря УРСР.
Село відоме з 1601 року.
Радянську владу встановлено в січні 1918 року. Перше колективне господарство — ТСОЗ організовано в 1927 році.
Під час Великої Вітчизняної війни активно билися з німецько-фашистськими загарбниками 606 жителів Білилівки, з них 297 — відзначено орденами й медалями, 300 — загинули.
У 1965 році встановлено пам'ятник воїнам-визволителям села, а в 1969-му — воїнам-односельцям, які полягли в боях з гітлерівськими окупантами.
Неподалік Білилівки виявлено залишки поселення трипільської культури, кургани доби бронзи, поселення черняхівської культури та 2 давньоруські городища.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Ягнятин
- Шпичинці
- Чорнорудка
- Топори
- Роставиця
- Рогачі
- Огіївка
- Немиринці
- Мовчанівка
- Мала Чернявка
- Крилівка
- Княжики
- Карабчиїв
- Зарудинці
- Дерганівка
- Городок
- Голубівка
- Вчорайше
- Вільнопілля
- Вишневе
- Вербівка