ІГНАТПІЛЬ – село, центр сільської Ради, розташоване на лівому березі річки Жерева, притоки Ужа, за 20 км на південь від районного центру, за 0,5 км від однойменної залізничної станції на лінії Овруч – Новоград-Волинськ та за 1,5 км від автошляху Житомир – Мозир. Дворів – 613. Населення – 1935 чоловік. Сільраді підпорядковані села Млиши, Павлюківка, Рудня, Семени.
На території Ігнатполя розміщена центральна садиба колгоспу ім. Шевченка, за яким закріплено 1444 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 879 га орної землі. Вирощують жито, пшеницю, льон та картоплю. Розвинуте тваринництво м’ясо-молочного напряму.
На базі родовища граніту поблизу села з 1927 року почав працювати щебеневий завод потужністю 500 тис. куб. метрів на рік. В Ігнатполі працює також лісництво. За трудові успіхи 84 чоловіка нагороджено орденами и медалями, в т. ч. бульдозериста щебеневого заводу М. А. Царюка – орденом Трудового Червоного Прапора.
В селі є середня школа, де 39 учителів навчає 500 учнів, два клуби на 400 місць, чотири бібліотеки з книжковим фондом 15 тис. томів, дільнична лікарня на 25 ліжок, аптека, два фельдшерсько-акушерські пункти.
У партійній організації налічується 22 комуністи, у комсомольській – 23 члени ВЛКСМ.
Перша писемна згадка про село датується 1694 роком.
Радянську владу встановлено в січні 1918 року.
Під час Великої Вітчизняної війни 530 жителів села билися на фронтах та в партизанських загонах проти німецько-фашистських загарбників. 365 чоловік нагороджено орденами й медалями, 150 – полягли смертю хоробрих. У бою поблизу Ігнатполя загинув Герой Радянського Союзу М. О. Лут. У 1956 році на околиці села насипано курган партизанської Слави, а в центрі – відкрито пам’ятник загиблим воїнам-визволителям.
Поблизу Ігнатполя виявлено неолітичне поселення, знайдено скарб із 37 бронзових прикрас доби бронзи.
Дивиться також інші населені пункти району: