КИЧКИРІ — село, центр сільської Ради, розташоване на березі річки Мики, притоки Тетерева, за 7 км на південний захід від районного центру й за 12 км від автошляху Радомишль — Кочерів. Дворів — 357. Населення — 939 чоловік. Сільраді підпорядковані села Брід, Глиниця, Нова Юрівка.
В Кичкирях розташована центральна садиба колгоспу ім. Котовського, за яким закріплено 3415 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2895 га орної землі. В господарстві вирощують зернові й технічні культури, картоплю. Розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. З 1972 року працює цегельний завод. За успіхи в розвитку сільського господарства 75 чоловік нагороджено орденами й медалями.
У селі є середня школа, де 23 вчителі навчають 330 учнів, будинок культури на 200 місць, бібліотека з книжковим фондом 11 тис. томів, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий комбінат на 80 місць, відділення зв'язку.
Партійна організація налічує 53 комуністи, комсомольська (створена 1922 року) — 82 члени ВЛКСМ.
Перша писемна згадка про село датується 1684 роком. У 1870 році у відповідь на сваволю поміщика відбувся селянський виступ.
Радянську владу встановлено в січні 1918 року. В 1922 році заснована сільгоспартіль «Прогрес».
Під час Великої Вітчизняної війни на фронтах проти німецько-фашистських загарбників билися 450 жителів села, з них 212 нагороджено орденами й медалями, 153 чоловіка загинуло смертю хоробрих. У селі діяла підпільна патріотична група в кількості 44-х чоловік. 1955 року встановлено пам'ятник воїнам, які загинули визволяючи Кичкирі від гітлерівських окупантів, 1965 року споруджено обеліск на честь односельців, що віддали своє життя за Батьківщину.
Уродженці села Є. М. Матвієнко, кандидату геолого-мінералогічних наук, за дослідження надр України 196'5 року присуджено Ленінську премію.
Поблизу села Глиниці на могильнику доби міді знайдено кілька поховань у кам'яних ящиках.
Дивиться також інші населені пункти району: