БІГУНЬ – село, центр сільської Ради, розташоване за 38 км на захід від районного центру, за 23 км від залізничної станції Велідники, на автошляху Овруч – Кованка. Дворів – 501. Населення – 2090 чоловік. Сільраді підпорядковані села Делета й Селезівка.
На території Бігуня розміщена центральна садиба колгоспу ім. Димитрова, який має в користуванні 2510 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1182 га орної землі. Господарство спеціалізується на відгодівлі великої рогатої худоби й виробляє щорічно на 100 га сільськогосподарських угідь по 100 – 110 цнт м’яса. Провідними сільськогосподарськими культурами є жито, пшениця, льон та картопля. За трудові успіхи 73 чоловіка нагороджено орденами й медалями, у т. ч. ланкового П. С. Федорчука – орденом Трудового Червоного Прапора.
В селі є середня школа, де 26 учителів навчають 500 учнів, будинок культури на 400 місць, бібліотека з книжковим фондом 9 тис. томів, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв’язку.
У партійній організації (створена 1924 року) налічується 45 комуністів, у комсомольській (створена 1924 року) – 70 членів ВЛКСМ.
Перша писемна згадка про Бігунь датується 1888 роком.
Радянську владу встановлено в січні 1918 року. Під час тимчасової німецько-фашистської окупації населення Бігуня брало активну участь у партизанському русі, за що карателі в січні 1943 року живцем спалили 150 жінок, стариків та дітей. У листопаді цього ж року село було визволене від гітлерівських загарбників партизанським з’єднанням О. М. Сабурова.
На фронтах Великої Вітчизняної війни та в партизанських загонах 700 жителів села билися проти німецько-фашистських загарбників. 599 нагороджено орденами й медалями. Уродженець с. Селезівки П. А. Рослик за героїзм, виявлений під час визволення Румунії, удостоєний звання Героя Радянського Союзу. 500 чоловік загинуло смертю хоробрих. У 1965 році на їх честь встановлено пам’ятник.
Дивиться також інші населені пункти району: