НЕМИРИНЦІ — село, центр сільської Ради. Розташовані за 28 км на південний захід від районного центру та за 10 км від найближчої залізничної станції Роставиця. Дворів — 451. Населення — 1318 чоловік. Сільраді підпорядковане селище Зелене.
За колгоспом ім. С. М. Кірова, центральна садиба якого розміщена в Немиринцях, закріплено 2415 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2261 га орної землі. Господарство — зерново-бурякового напряму. Розвинуте м'ясо-молочне тваринництво.
На території села є винзавод.
Працюють середня школа, де 28 учителів навчають 380 учнів, будинок культури па 300 місць, дві бібліотеки з фондом в 13,6 тис. книг, медичний пункт, відділення зв'язку, 2 магазини.
Партійна організація (створена 1926 року) об'єднує 36 комуністів, комсомольська (осередок виник 1923 року) — 126 членів ВЛКСМ.
За самовіддану працю 84 трудівників села нагороджено орденами й медалями Радянського Союзу.
Село відоме з XVIII століття.
Радянську владу встановлено в січні 1918 року. Першим головою ревкому був І. П. Мельник, якого 1920 року по-звірячому закатували бандити. Колективне господарство — ТСОЗ «Серп і молот» організовано в 1927 році.
В роки Великої Вітчизняної війни на різних фронтах та в тилу ворога вели боротьбу 418 жителів села, з них 142 — загинули, 239 — відзначені урядовими нагородами.
Під час тимчасової німецько-фашистської окупації в Немиринцях діяла підпільна комсомольсько-молодіжна група, яку очолював С. І. Мельник. В 1943 році його закатували гестапівці.
1965 року в селі встановлено обеліск вічної Слави на честь полеглих воїнів-односельців, а 1971-го — пам'ятник загиблим воїнам-визволителям Немиринців.
Уродженцем села є доктор геологічних наук професор Л. Г. Ткачук.
Дивиться також інші населені пункти району: