Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Корнин

Корнин — селище міського типу, центр селищної Ради. Розташований на берегах річки Ірпеня (притока Дніпра), за 23 км на північ від районного центру га за 6 км від найближчої залізничної станції Криве. Населення — 3,9 тис. чоловік. Селищній Раді підпорядковані с. Королівка і селище Радгоспне.
На території сучасного селища виявлено скарб римських монет II ст. н. е. та давньоруський курганний могильник.
Перша писемна згадка про Корнин належить до 1550 року. В той час це був укріплений пункт — замок Литовського великого князівства. Після Люблінської унії 1569 року Корнин увійшов до складу шляхетської Польщі.
Селяни Корнина активно боролися проти своїх гнобителів. У 1618 році вони взяли участь у повстанні, яке охопило Київщину й Волинь. Село тоді належало шляхтичам Проскурам-Сущанськи. Населення Корнина в складі Білоцерківського полку брало участь у визвольній війні українського народу 1648—1654 рр. проти польсько-шляхетських загарбників за возз'єднання з Росією.
За Андрусівським перемир'ям 1667 року Корнин лишився під владою Польщі. Наприкінці XVII ст. село визволено від польсько-шляхетського гніту козаками на чолі з фастівським полковником Семеном Палієм. У 1702—1704 рр. жителі Кор­нина приєдналися до селянсько-козацького повстання під його керівництвом. Після придушення повстання польсько-шляхетським військом, у село повернулися колишні його власники. В 1741—1746 рр. тут налічувалося 60 дворів.
Під час повстання 1768 року поблизу Корнина деякий час діяв гайдамацький загін на чолі з І. Бондаренком.
Після возз'єднання Правобережної України з Лівобережною в складі Росії Корнин 1797 року став волосним центром Сквирського повіту Київської губернії. В ньому проживало 936 чоловік. 1833 року Корнину надано статус містечка.
З 1839 по 1859 рік Корнином володіли поміщики Крушинські. Панській сваволі не було меж. Так, у 1845 році селянина Ф. Луценка за суперечки зі своїм «господа­рем» закували в колодки. Його тримали на залізному ланцюгу, жорстоко били різ­ками. За вияв співчуття Ф. Луценку багато селян було також покарано.
В першій половині XIX ст. в містечку зароджується промислове виробництво. Вже 1845 року тут діяли невеликі шкіряний та цегельний заводи, на яких викорис­товувалася здебільшого праця селян-кріпаків.
Реформа 1861 року не виправдала надій трудящих Корнина. 3058 десятин кращої землі залишилися в руках поміщика. Селянам за уставною грамотою було передано лише 870 десятин, за які нарахували 36 624 крб. викупу.
Однак реформа прискорила розвиток капіталістичних виробничих відносин і темпи промислового виробництва. 1864 року в містечку, крім шкіряного та цегель­ного заводів, діяли 4 водяні млини, винокурний та пивоварний заводи. Того ж року збудовано цукровий завод. Тут працювало 360 робітників.
З розширенням промислового виробництва містечко швидко зростало. 1900 року в ньому проживало 1819 чоловік. Основна маса населення жила дуже вбого. За міс­течком числилося 2902 десятини землі. З них поміщикам належало 1478, церкві — 41, селянам — лише 1357. Робочий день на підприємствах тривав 14—15 годин. Денний заробіток не перевищував 50 копійок.
Більшість жителів Корнина була неписьменною. Тут працювала лише пара­фіяльна школа. Хворих лікував один фельдшер.
Соціальний гніт, політичне безправ'я селян і робітників об'єктивно зумовлю­вали посилення їх боротьби проти поміщиків і капіталістів. Зростанню револю­ційних настроїв серед населення містечка сприяла пропагандистська й агітаційна діяльність на цукровому заводі П. Я. Тарара, одного з активістів київського «Союзу боротьби за визволення робітничого класу». На початку XX ст. революційну діяль­ність серед робітників цукрового заводу і селян навколишніх сіл проводили завод­ські робітники М. Журахівський, К. Швець, М. Котловий, С. Котловий, Я. Котло­вий та інші.
Під час першої буржуазно-демократичної революції в Росії відбувалися масові збори робітників і селян містечка в Королівському і Личе-Раківському лісах. Оратори вказували на необхідність підвищення заробітної плати, встановлення 8-годинного робочого дня, конфіскації поміщицької землі. Влітку 1905 року вибухнув страйк сільськогосподарських робітників. 8 липня


Сучасна карта - Корнин