Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
перехідні Червоні прапори Ради Міністрів УРСР, Укрпрофради, а також грошові премії. 12 бригад та 1 зміна підприємства в 1959—1965 рр. удостоєні звання комуністичних. 1966 року за виконання та перевиконання норм виробітку працівників цукрокомбінату котельника заводу В. І. Іванченка та ланкову радгоспу Є. Ф. Задорожну нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора, а тракториста О. Ф. Бойка, бригадира слюсарів І. К. Бойка, турбініста П. П. Івченка та доярку радгоспу Л. М. Пилипчук — орденом «Знак Пошани». Кращим колективом на цукровому заводі є бригада електриків, яку очолює комуніст О. П. Опанасюк. За сумлінну працю його відзначено орденом Жовтневої Революції.
Великим промисловим підприємством став Корнинський гранітний кар'єр. Його продукція йде на будови Києва, Москви, Ленінграда та інших міст країни. З корнинських гранітів споруджено багато пам'ятників, у т. ч. радянському білоруському поету Янці Купалі в Мінську. На кар'єрі широкого розмаху набув рух за комуністичну працю. Звання колективу комуністичної праці здобули бригада механізаторів, очолювана І. П. Слободенюком, та бригада каменотесів на чолі з О. А. Рокицьким.
У 1970 році 227 корнинців нагороджено ювілейною медаллю «За доблесну працю. На відзнаку 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна».
Гідно зустріли трудящі Корнина XXIV з'їзд КПРС. Так, на цукровому заводі до відкриття партійного форуму перероблено 760 060 тонн сировини при зобов'язанні 737 550 тонн і випущено понад план 1792 тонни цукру. Колектив
гранітного кар'єру в першому кварталі 1971 року випустив продукції понад план на суму 5 тис. карбованців.
З великим натхненням працювали корнинці, йдучи назустріч 50-річчю утворення GPCP. Робітники гранітного кар'єру річний план 1972 року виконали 20 грудня. Лише для автомобільного заводу в Тольятті вони виготовили 1962 кв. метри тесаного граніту і для будівництва Камського автомобільного заводу 370 кв. метрів гранітних полірованих плит.
Відділення районного об'єднання «Сільгосптехніки» виробничий план 1972 року виконало на 106,8 процентів. Досягли виробничих успіхів працівники цегельні, хлібного заводу і харчокомбінату.
Величезні зміни в роки повоєнних п'ятирічок сталися в сільському господарстві. 1951 року два корнинські колгоспи об'єдналися в одне господарство — колгосп «Ленінська правда». За господарством закріплено 2724 га землі, в т. ч. 2500 га орної. В розпорядженні колгоспу 22 трактори, 13 вантажних автомашин, 8 комбайнів та багато іншої сільськогосподарської техніки. Господарство спеціалізується на відгодівлі великої рогатої худоби. Всі трудомісткі процеси роботи механізовано. Колгосп відгодовує в середньому за рік 3,5—4 тис. голів телят. Виконуючи зобов'язання на честь 50-річчя утворення СРСР, колгоспники виробили 5 тис. цнт м'яса. Кращим механізатором колгоспу є комуніст О. С. Степаницький. У 1972 році він виробив на трактор 2 тис. га умовної оранки. Депутат селищної Ради телятниця А. І. Зайцева добивається щодобового збільшення ваги молодняка на 750—760 грамів.
Натхнені рішеннями грудневого (1972 року) Пленуму ЦК КПРС, трудящі Корнина розгорнули боротьбу за дальше піднесення всіх галузей народного господарства. Трудівники колгоспних і радгоспних ланів борються за одержання 25 цнт зернових культур і 260 цнт цукрових буряків з га. Продати державі 6,4 тис. цнт м'яса в третьому, вирішальному році дев'ятої п'ятирічки — таке завдання поставили перед собою тваринники. Робітники цукрового заводу зобов'язалися в 1973 році дати понад план 5 тис. цнт цукру.
З кожним роком зростає добробут трудівників селища. Крім основної оплати праці, широко застосовується преміальна. В 1967 році загальна сума премій, виданих лише хліборобам, становила близько 50 тис. крб. Понад 200 колгоспників одержують пенсію. Великі кошти виділяються на оздоровлення колгоспників.
Корнин
Сторінка 5 з 6
Особливо змінився цукровий завод. Після докорінної реконструкції його підключено до державної мережі і зв'язано залізничною віткою з залізницею Житомир — Фастів. Всі трудомісткі процеси на виробництві механізовані. Завдяки цьому значно зросла потужність підприємства. Якщо в 1958—1960 рр. завод виробляв 175— 180 тис. цнт цукру за сезон, то в 1967 році — 238 тис. цнт. Колектив заводу кілька разів здобував перемогу в соціалістичному змаганні серед цукрових заводів України. Йому неодноразово вручалися Великим промисловим підприємством став Корнинський гранітний кар'єр. Його продукція йде на будови Києва, Москви, Ленінграда та інших міст країни. З корнинських гранітів споруджено багато пам'ятників, у т. ч. радянському білоруському поету Янці Купалі в Мінську. На кар'єрі широкого розмаху набув рух за комуністичну працю. Звання колективу комуністичної праці здобули бригада механізаторів, очолювана І. П. Слободенюком, та бригада каменотесів на чолі з О. А. Рокицьким.
У 1970 році 227 корнинців нагороджено ювілейною медаллю «За доблесну працю. На відзнаку 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна».
Гідно зустріли трудящі Корнина XXIV з'їзд КПРС. Так, на цукровому заводі до відкриття партійного форуму перероблено 760 060 тонн сировини при зобов'язанні 737 550 тонн і випущено понад план 1792 тонни цукру. Колектив
гранітного кар'єру в першому кварталі 1971 року випустив продукції понад план на суму 5 тис. карбованців.
З великим натхненням працювали корнинці, йдучи назустріч 50-річчю утворення GPCP. Робітники гранітного кар'єру річний план 1972 року виконали 20 грудня. Лише для автомобільного заводу в Тольятті вони виготовили 1962 кв. метри тесаного граніту і для будівництва Камського автомобільного заводу 370 кв. метрів гранітних полірованих плит.
Відділення районного об'єднання «Сільгосптехніки» виробничий план 1972 року виконало на 106,8 процентів. Досягли виробничих успіхів працівники цегельні, хлібного заводу і харчокомбінату.
Величезні зміни в роки повоєнних п'ятирічок сталися в сільському господарстві. 1951 року два корнинські колгоспи об'єдналися в одне господарство — колгосп «Ленінська правда». За господарством закріплено 2724 га землі, в т. ч. 2500 га орної. В розпорядженні колгоспу 22 трактори, 13 вантажних автомашин, 8 комбайнів та багато іншої сільськогосподарської техніки. Господарство спеціалізується на відгодівлі великої рогатої худоби. Всі трудомісткі процеси роботи механізовано. Колгосп відгодовує в середньому за рік 3,5—4 тис. голів телят. Виконуючи зобов'язання на честь 50-річчя утворення СРСР, колгоспники виробили 5 тис. цнт м'яса. Кращим механізатором колгоспу є комуніст О. С. Степаницький. У 1972 році він виробив на трактор 2 тис. га умовної оранки. Депутат селищної Ради телятниця А. І. Зайцева добивається щодобового збільшення ваги молодняка на 750—760 грамів.
Натхнені рішеннями грудневого (1972 року) Пленуму ЦК КПРС, трудящі Корнина розгорнули боротьбу за дальше піднесення всіх галузей народного господарства. Трудівники колгоспних і радгоспних ланів борються за одержання 25 цнт зернових культур і 260 цнт цукрових буряків з га. Продати державі 6,4 тис. цнт м'яса в третьому, вирішальному році дев'ятої п'ятирічки — таке завдання поставили перед собою тваринники. Робітники цукрового заводу зобов'язалися в 1973 році дати понад план 5 тис. цнт цукру.
З кожним роком зростає добробут трудівників селища. Крім основної оплати праці, широко застосовується преміальна. В 1967 році загальна сума премій, виданих лише хліборобам, становила близько 50 тис. крб. Понад 200 колгоспників одержують пенсію. Великі кошти виділяються на оздоровлення колгоспників.