ЗАБІЛОЧЧЯ (до 1752 року Забелоч) — село, центр-сільської Ради, розташоване на річці Білці, притоці Тетерева, за 16 км на південний схід від районного центру й за 5 км від автошляху Київ — Львів. Дворів — 748. Населення — 1659 чоловік. Сільраді підпорядковане с. Гута-Забілоцька.
На території Забілоччя розміщена центральна садиба колгоспу «Червона зоря», за яким закріплено 3912 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 3042 га орної землі. Господарство спеціалізується на вирощуванні худоби м'ясо-молочного напряму. З 1945 року діє торфопідприємство, що виробляє торф на паливо та виготовляє торфомінеральні добрива для колгоспів району. За успіхи в розвитку сільського господарства орденами й медалями нагороджено 131 чоловіка, в т. ч. орденом Трудового Червоного Прапора — доярку Н. Ф. Люшенко та колишнього голову колгоспу А. X. Близнюка.
У селі є середня та початкова школи, де 26 учителів навчають 304 учні, будинок культури на 550 місць, бібліотека з книжковим фондом 9,4 тис. томів, лікарня на 75 ліжок, дитячі ясла на 75 місць.
Партійна організація (створена в 1925 році) налічує 26 комуністів, комсомольська (створена в 1925 році) — 31 члена ВЛКСМ.
Перша писемна згадка про село належить до 1571 року.
Радянську владу встановлено в січні 1-918 року. 1923 року створено сільськогосподарську комуну «Червона зоря».
Під час Великої Вітчизняної війни 332 жителі села билися на фронтах проти фашистських загарбників. 149 чоловік нагороджено орденами й медалями. 183 чоловіка загинуло смертю хоробрих. 1963 року воїнам, які полягли в бою за визволення села, встановлено пам'ятник. Серед загиблих визволителів села від гітлерівців український радянський поет Л. М. Левицький (1917—1943).
Забілоччя — батьківщина топографа В. Г. Василевського — лауреата Державної премії та І. С. Ястремського — доктора економічних наук.
Дивиться також інші населені пункти району: