Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Вереси
ВЕРЕСИ — село, центр сільської Ради, розташоване за 12 км від районного та обласного центру й залізничної станції Житомир. Дворів — 483. Населення — 1446 чоловік.
У селі міститься центральна садиба Української науково-дослідної станції хмелярства, за якою закріплено 2,2 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1,8 тис. га орної землі, 50 га саду. Вирощують хміль, зернові культури, картоплю. Тваринництво — м'ясо-молочного напряму.
За трудові успіхи 217 трудівників села відзначено урядовими нагородами.
Тут є восьмирічна школа, в якій 12 учителів навчають 198 учнів, будинок культури із залом на 500 місць, дві бібліотеки з книжковим фондом 10 тис. примірників, медпункт, будинок побутового обслуговування.
Партійна організація (створена 1925 року) налічує 39 комуністів, комсомольська (перший осередок виник у тому ж році) — 41 члена ВЛКСМ.
Село відоме з 1609 року.
Радянська влада встановлена в січні 1918 року. В 1924 році створена комуна «Труд», на базі якої в 30-х роках організовано колгосп ім. Щорса.
Під час Великої Вітчизняної війни 230 жителів села пішло на фронт, з них 135 загинули, 90 — нагороджені орденами й медалями СРСР. У боях за визволення Вересів від гітлерівців загинули 106 воїнів Радянської Армії, серед них росіянин М. А. Рязанцев, вірмен А. С. Манукян, таджик І. Кулієв.
В центрі села споруджено обеліск Слави радянським воїнам, які полягли в боях, визволяючи Вереси від німецько-фашистських загарбників.
Уродженцями села е Герой Соціалістичної Праці П. О. Степанчук, доктор технічних наук професор Ф. І. Кучерявий.
Поблизу Вересів знайдено кам'яні знаряддя праці доби бронзи.
У селі міститься центральна садиба Української науково-дослідної станції хмелярства, за якою закріплено 2,2 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1,8 тис. га орної землі, 50 га саду. Вирощують хміль, зернові культури, картоплю. Тваринництво — м'ясо-молочного напряму.
Тут є восьмирічна школа, в якій 12 учителів навчають 198 учнів, будинок культури із залом на 500 місць, дві бібліотеки з книжковим фондом 10 тис. примірників, медпункт, будинок побутового обслуговування.
Партійна організація (створена 1925 року) налічує 39 комуністів, комсомольська (перший осередок виник у тому ж році) — 41 члена ВЛКСМ.
Село відоме з 1609 року.
Радянська влада встановлена в січні 1918 року. В 1924 році створена комуна «Труд», на базі якої в 30-х роках організовано колгосп ім. Щорса.
Під час Великої Вітчизняної війни 230 жителів села пішло на фронт, з них 135 загинули, 90 — нагороджені орденами й медалями СРСР. У боях за визволення Вересів від гітлерівців загинули 106 воїнів Радянської Армії, серед них росіянин М. А. Рязанцев, вірмен А. С. Манукян, таджик І. Кулієв.
В центрі села споруджено обеліск Слави радянським воїнам, які полягли в боях, визволяючи Вереси від німецько-фашистських загарбників.
Уродженцями села е Герой Соціалістичної Праці П. О. Степанчук, доктор технічних наук професор Ф. І. Кучерявий.
Поблизу Вересів знайдено кам'яні знаряддя праці доби бронзи.