Сторінка 1 з 6
Ходорків — село, центр сільської Ради. Розташований на берегах річки Ірпеня (притока Дніпра), за 22 км на північний захід від районного центру та за 2,5 км від залізничної станції Яроповичі. Дворів 846. Населення — 2454 чоловіка. Сільраді підпорядковане с. Пустельники і селище Відродження.
Село вперше згадується в історичних документах за 1471 рік. На той час воно належало Київському замку.
В 1505—1507 pp. Ходорків зазнав спустошливих нападів кримських татар. Народні легенди розповідають про героїчну боротьбу місцевих жителів з ними. Свідченням цього є земляні укріплення, що збереглися тут і понині.
З 1569 року Ходорків потрапляє під владу шляхетської Польщі. Посилилось закріпачення селян. Великого лиха завдала Ходоркову міжусобна боротьба шляхти, загони якої не раз (1588, 1606, 1618, 1635 pp.) нападали на жителів, вбивали і грабували їх.
Намагаючись позбутися феодальних утисків, жителі Ходоркова чинили опір польським загарбникам. Вони брали участь у повстанні 1618 року, яке охопило Київщину і Волинь. Повсталі селяни знищували панські маєтки, розправлялися з ненависними шляхтичами, оголошували себе вільними козаками і вливалися в козацькі загони.
Під час визвольної війни українського народу 1648—1654 pp. ходорківці знову піднялися на боротьбу з шляхтою, створили сотню, яка діяла в складі Білоцерківського полку. В 1653 році біля Ходоркова сталася збройна сутичка між козаками і польсько-шляхетським військом.
За Андрусівським перемир'ям 1667 року містечко залишилося під владою Польщі. Зазнавши величезних спустошень у минулому від татарських і шляхетських загонів, Ходорків відроджувався повільно. 1741 року в ньому налічувалося лише 30 дворів.
Населення Ходоркова, як і всієї Правобережної України, терпіло тяжкий феодально-кріпосницький і національно-релігійний гніт, але не припиняло боротьби проти визискувачів.
1793 року Правобережна Україна увійшла до складу Росії. З 1797 року Ходорків став волосним центром Сквирського повіту Київської губернії.
У 1855 році в містечку побудовано спиртовий завод, а через п'ять років — цукровий. Кожних два тижні відбувалися ярмарки. В середині XIX ст. тут проживало 3339 чоловік. Селяни Ходоркова відробляли панщину поміщику Левандовському.
В дореформений період у Ходоркові не було жодного медичного закладу. Переважна більшість дітей залишалася поза школою. В парафіяльному училищі, відкритому в 1813 році, навчалося лише 14 хлопчиків.
Реформа 1861 року не поліпшила економічного становища селян. Кращі землі й ліс (більше 5 тис. десятин) належали поміщикові. Селяни мали викупити лише 1083 десятини за 44 804 крб. 33 копійки.
Невдоволені грабіжницькою реформою, свавіллям місцевих властей ходорківці піднімалися на боротьбу. 1873 року в містечку стався виступ селян. Причиною його було знущання з населення волосного старшини, який мордував селян до смерті. В 1877 році малоземельні жителі Ходоркова почали самовільно збирати врожай з ланів поміщика, що раніше перебували в чиншовому володінні селян. Вони вимагали повернення цих земель і збільшення наділів.
Після скасування кріпосного права в країні швидко розвивалися капіталістичні виробничі відносини, що вплинуло і на економічний розвиток Ходоркова. Слідом за цукровим і спиртовими заводами виникли лісопильний і цегельний, суконна фабрика, миловарня, 2 водяні млини. Наприкінці XIX ст. на цукровому заводі працювало близько тисячі чоловік. Умови праці робітників були жахливими. Робочий день тривав від 12 до 14 годин на добу. За найважчі роботи виплачувалося по 40 коп. в день, а за решту — по 10—15 коп. Тяжка праця, постійне недоїдання, антисанітарія сприяли різним інфекційним захворюванням, у т. ч. й епідемії тифу.
Більшало робітників на підприємствах, загострювалися класові відносини. В 1878 році на цукровому заводі відбувся перший робітничий страйк, у якому взяли участь 40 чоловік.
Страйкова боротьба посилилася під час першої російської революції 1905— 1907 рр. У травні 1905 року на цукровому заводі застрайкувало понад 800 робітників. Страйкарі вимагали підвищити заробітну плату, скасувати штрафи. 18 вересня в Ходоркові відбувся великий мітинг. Учасники його вимагали повалення царської влади.
Дивиться також інші населені пункти району: