Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Кам'янка
КАМ’ЯНКА – село, центр сільської Ради, розташоване на лівому березі річки Случі, за 29 км від районного центру та за 0,5 км від залізничної станції Миропіль. Дворів – 672. Населення – 1895 чоловік. Сільраді підпорядковані села Дертка й Колодяжне.
У Кам’янці міститься центральна садиба колгоспу ім. Шевченка, за яким закріплено 1,5 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1,2 тис. га орної землі. Вирощують переважно зернові культури, цукрові буряки. Розвинуте м’ясо-молочне тваринництво.
З допоміжних підприємств є млин, пилорама та завод силікатної цегли.
За успіхи в розвитку народного господарства орденами й медалями СРСР нагороджено 97 трудівників села. Серед них орденом Леніна відзначені робітниця паперової фабрики Н. Й. Андрущенко, чабан М. В. Павлій, зоотехнік П. М. Тимошенко; орденом Жовтневої Революції – голова колгоспу І. Г. Бичківський.
Село має середню школу, в якій 47 учителів навчають 455 учнів, будинок культури із залом на 350 місць, три бібліотеки з книжковим фондом понад 15 тис. примірників, їдальню, відділення зв’язку.
На обліку в партійній організації (створена 1919 року) 99 членів КПРС, у комсомольській – 115 юнаків та дівчат.
Село відоме з 1721 року.
Радянську владу встановлено в січні 1918 року.
1863 року відбувся виступ селян проти поміщика.
Під час Великої Вітчизняної війни на фронт пішло 286 жителів села, 114 з них загинуло, 141 – нагороджено орденами й медалями Радянського Союзу.
На честь воїнів, які віддали своє життя в боротьбі проти фашистів, споруджено пам’ятник.
Поблизу Колодяжного виявлено поселення пізньотрипільської культури та поховання доби міді. Розкопане давньоруське городище – залишки згаданого в літопису міста Колодяжина, яке 1240 року було зруйноване татарами.
З допоміжних підприємств є млин, пилорама та завод силікатної цегли.
За успіхи в розвитку народного господарства орденами й медалями СРСР нагороджено 97 трудівників села. Серед них орденом Леніна відзначені робітниця паперової фабрики Н. Й. Андрущенко, чабан М. В. Павлій, зоотехнік П. М. Тимошенко; орденом Жовтневої Революції – голова колгоспу І. Г. Бичківський.
Село має середню школу, в якій 47 учителів навчають 455 учнів, будинок культури із залом на 350 місць, три бібліотеки з книжковим фондом понад 15 тис. примірників, їдальню, відділення зв’язку.
На обліку в партійній організації (створена 1919 року) 99 членів КПРС, у комсомольській – 115 юнаків та дівчат.
Село відоме з 1721 року.
Радянську владу встановлено в січні 1918 року.
1863 року відбувся виступ селян проти поміщика.
Під час Великої Вітчизняної війни на фронт пішло 286 жителів села, 114 з них загинуло, 141 – нагороджено орденами й медалями Радянського Союзу.
На честь воїнів, які віддали своє життя в боротьбі проти фашистів, споруджено пам’ятник.
Поблизу Колодяжного виявлено поселення пізньотрипільської культури та поховання доби міді. Розкопане давньоруське городище – залишки згаданого в літопису міста Колодяжина, яке 1240 року було зруйноване татарами.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Ясногород
- Ягодинка
- Червоні Хатки
- Старочуднівська Гута
- Соболівка
- Садки
- Романівка
- Прутівка
- Печанівка
- Нивна
- Карвинівка
- Годиха
- Врублівка
- Вільха
- Велика Козара
- Булдичів
- Биківка
- Миропіль
- Камінь
- Дзержинськ
- Дзержинський район