ГОРОДНИЦЯ — селище міського типу, центр селищної Ради, розташоване на берегах річки Случі, за 40 км від районного центру, за 39 км від залізничної станції Новоград-Волинський. Дворів — 1342, населення — 5,7 тис. чоловік.
В Городниці діють фарфоровий завод (заснований 1799 року) — велике
сучасне підприємство, продукція якого відома далеко за межами країни; лісгоспзаг, лісозавод, бригада колгоспу «Шлях до комунізму» (центральна садиба — в с. Лучиці).
Працюють середня та дві восьмирічні школи, де 60 учителів навчають 1370 учнів, середня вечірня школа робітничої молоді, будинок культури на 250 місць, два кінотеатри, бібліотека з книжковим фондом 23,2 тис. примірників, стадіон, водна станція, піонерський клуб, народний краєзнавчий музей, лікарня на 75 ліжок, поліклініка, санстанція, аптека, 10 магазинів.
Орденами й медалями Союзу PCP нагороджено 210 чоловік, робітницю лісозаводу В. І. Міськову — орденом Леніна, живописця M. С. Калініна — орденом Жовтневої Революції.
Три селищні парторганізації (осередок створено 1922 року) об'єднують 175 комуністів, 6 комсомольських — 256 членів ВЛКСМ.
Селище виникло на початку XVIII ст. 1905 року на фарфоровому заводі відбувся 40-денний страйк робітників. Радянську владу встановлено в січні 1918 року.
В роки Великої Вітчизняної війни в лавах Червоної Армії билися з ворогом 630 жителів селища. Народними месниками стали 150; 280 чоловік віддали життя за Батьківщину. За мужність і відвагу в боях з ворогом 320 чоловік нагороджено орденами й медалями.
В період тимчасової німецько-фашистської окупації на території Городниці активно діяли партизани.
Вшановуючи воїнів-визволителів, на братському кладовищі жителі відкрили обеліск і поклали 22 надмогильні плити. 1970 року на честь партизанів-односельців встановлено монумент.
У центрі селища встановлено пам'ятник В. І. Леніну.
Поблизу Городниці знайдено кам'яні знаряддя праці доби бронзи.
Дивиться також інші населені пункти району: