ІВАНКІВ — село, центр сільської Ради. Розташований на березі річки Гуйви (притока Тетерева), за 25 км на північний захід від районного центру, за 7 км від залізничної станції Града та за 2 км від автошляху Житомир — Сквира. Дворів — 480. Населення — 1458 чоловік. Сільраді підпорядковане с. Березине.
За колгоспом «Червоний прапор», центральна садиба якого розміщена в Іванкові, закріплено 2101,4 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1642 га орної землі. Господарство багатогалузеве, вирощує зернові культури й цукрові буряки. Розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Тут є млин, механічна майстерня.
Працюють восьмирічна школа, в якій 12 учителів навчають 237 учнів, будинок культури на 300 місць з широкоекранною кіноустановкою, бібліотека з фондом 11 тис. книг, лікарня на 150 ліжок, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок, відділення зв'язку, ощадна каса, 2 магазини.
Партійна організація налічує 32 комуністи, дві комсомольські — 61 члена ВЛКСМ.
За самовіддану працю 67 трудівників села нагороджено орденами і медалями Союзу PCP, серед них комбайнера (нині бригадир тракторної бригади) В. Д. Бабчука —- орденом Трудового Червоного Прапора.
Село відоме з 1501 року. Під час першої російської революції 1905—1907 pp. в селі відбулися масові селянські виступи.
Радянська влада встановлена в січні 1918 року.
В роки Великої Вітчизняної війни 28 жителів села боролися з німецько-фашистськими загарбниками, 220 — за мужність і відвагу, виявлені в боях, відзначено орденами й медалями, а В. М. Мельник удостоєний звання Героя Радянського Союзу.
У 1952—1960 рр. в Іванкові на 5 братських могилах воїнів-визволителів села від гітлерівських окупантів встановлено пам'ятники, а в 1970 році — пам'ятник воїнам-односельцям, які полягли смертю хоробрих у боях за Батьківщину.
Дивиться також інші населені пункти району: