Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Осички

ОСИЧКИ (до 1948 року Ляхова)— село, центр сільської Ради, розташоване за 11 км від район­ного центру, 43 км від залізничної станції Ірша, на автошляху Радомишль — Потіївка. Дворів — 279. Населення — 764 чоловіка. Сільраді підпорядковане с. Русанівка.
В Осичках розміщена центральна садиба кол­госпу ім. Щорса, який має в користуванні 2596 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1914 га орної землі. В господарстві вирощують зернові культури, льон, картоплю. Розвинуте тваринництво м ясо-молочного напряму. З допо­міжних підприємств працюють млин, олійниця.
У селі є восьмирічна школа, де 12 учителів навчають 187 учнів, будинок культури на 450 місць, бібліотека з книжковим фондом 8,5 тис. томів, фельдшерсько-акушерський пункт.
За успіхи в розвитку сільського господарства, медицини, освіти орденами й медалями нагоро­джено 55 чоловік, у т. ч. голову колгоспу А. С. Харитончука — орденом Трудового Черво­ного Прапора.
Партійна організація налічує 29 комуністів, комсомольська організація має на обліку 53 чле­ни ВЛКСМ.
Перша писемна згадка про село датується 1784 роком.
Радянську владу встановлено в січні 1918 року.
На фронтах Великої Вітчизняної війни 246 жителів села билися проти гітлерівських окупан­тів і всі нагороджені орденами й медалями. Д. А. Кришевич — повний кавалер ордена Слави. 157 чоловік загинули смертю хоробрих. У 1942 році в Осичках діяла підпільна організація. В селі народився і жив учасник повстання на броне­носці «Потьомкін» Г. П. Некришевич. На брат­ській могилі 1945 року встановлено пам'ятник воїнам, які визволяли Осички від німецько-фа­шистських загарбників, 1970 року — обеліск на честь односельців, загиблих у боях за Батьків­щину в 1941—1945 роках.

Сучасна карта - Осички