ГАЛЬЧИН (стара назва — Гальчинець) — село, центр сільської Ради. Розташований по обидва боки маленької річки Коденки, за 12 км на північ від районного центру та за 2 км від залізничної станції Рея. Дворів — 228. Населення — 604 чоловіка. Сільраді підпорядковане с. Сьомаки.
На території Гальчина розміщений третій відділок хмелерадгоспу «Рея» (до 20 лютого 1972 року — колгосп ім. М. І. Калініна).
В селі є восьмирічна школа, де 15 учителів навчають 150 учнів, будинок культури на 250 місць, бібліотека з фондом 7,6 тис. книг, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла на 50 місць, 3 магазини.
Партійна організація налічує 20 комуністів, 2 комсомольські — 36 членів ВЛКСМ.
За успіхи в праці 43 трудівників відзначено урядовими нагородами СРСР.
Село відоме з 1605 року.
Під час першої російської революції 1905— 1907 рр. селяни спалили стодоли в маєтку поміщика. Житель села П. І. Петричук, будучи солдатом Семенівського гвардійського полку, за активну участь у революційному русі був засуджений царським судом на довічну каторгу до Сибіру.
Радянську владу встановлено в січні 1918 року.
230 жителів села брали участь у боротьбі проти німецько-фашистських загарбників, 87 — нагороджені орденами й медалями, 143 — віддали життя за Батьківщину.
В Гальчині 1957 року встановлено пам’ятник воїнам, які загинули під час визволення села від гітлерівської окупації.
На околиці Гальчина виявлено залишки поселення доби бронзи.
Дивиться також інші населені пункти району: