Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Підлуби
ПІДЛУБИ — село, центр сільської Ради, розташоване по обох берегах річки Уборті, притоки Прип'яті, за 7 км від райцентру, за 32 км від залізничної станції Яблунець. Дворів — 775, населення — 2,5 тис. чоловік. Сільраді підпорядковане с. Нитине.
В Підлубах розміщується центральна садиба колгоспу ім. Леніна, що обробляє 3,9 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2,1 тис. га орної землі. Провідними культурами є жито, льон, картопля. Розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Колгосп неодноразово нагороджувався грамотами й дипломами Виставки досягнень народного господарства СРСР.
Працює середня школа, де 39 учителів і 616 учнів, будинок культури на 400 місць, три бібліотеки з книжковим фондом 12 тис. примірників, пологовий будинок, медпункт, відділення зв'язку, 7 магазинів.
За успіхи в розвитку сільського господарства, освіти й медицини 125 жителів села нагороджені орденами й медалями Союзу PCP, а фельдшер С. Ф. Лугина — орденом Жовтневої Революції.
Сільська парторганізація налічує 66 комуністів, комсомольська — 84 члени ВЛКСМ.
Село відоме з 1583 року. Радянська влада встановлена в січні 1918 року. 1920 року на його території точилися запеклі бої з польськими інтервентами. Завжди доглянута могила командира ескадрону Першої Кінної армії Васича.
В боротьбі проти гітлерівської навали під час Великої Вітчизняної війни брали участь 500 жителів села.
З перших днів тимчасової окупації почала діяти підпільна організація, яку очолив С. С. Миколайчук. 120 підлубівців воювали в складі партизанських з'єднань. За мужність і відвагу 185 учасників війни удостоєні бойових нагород. У боях за Батьківщину загинуло 196 чоловік. На честь загиблих встановлено обеліск Слави.
На околиці Підлубів виявлено слов'янський курганний могильник VI—VII ст. н. е.
Працює середня школа, де 39 учителів і 616 учнів, будинок культури на 400 місць, три бібліотеки з книжковим фондом 12 тис. примірників, пологовий будинок, медпункт, відділення зв'язку, 7 магазинів.
За успіхи в розвитку сільського господарства, освіти й медицини 125 жителів села нагороджені орденами й медалями Союзу PCP, а фельдшер С. Ф. Лугина — орденом Жовтневої Революції.
Сільська парторганізація налічує 66 комуністів, комсомольська — 84 члени ВЛКСМ.
Село відоме з 1583 року. Радянська влада встановлена в січні 1918 року. 1920 року на його території точилися запеклі бої з польськими інтервентами. Завжди доглянута могила командира ескадрону Першої Кінної армії Васича.
В боротьбі проти гітлерівської навали під час Великої Вітчизняної війни брали участь 500 жителів села.
З перших днів тимчасової окупації почала діяти підпільна організація, яку очолив С. С. Миколайчук. 120 підлубівців воювали в складі партизанських з'єднань. За мужність і відвагу 185 учасників війни удостоєні бойових нагород. У боях за Батьківщину загинуло 196 чоловік. На честь загиблих встановлено обеліск Слави.
На околиці Підлубів виявлено слов'янський курганний могильник VI—VII ст. н. е.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Усолуси
- Тайки
- Степанівка
- Сімаківка
- Симони
- Середи
- Сергіївка
- Сербо-Слобідка
- Серби
- Рясне
- Рудня-Іванівка
- Рихальське
- Осівка
- Неділище
- Мокляки
- Миколаївка
- Мала Глумча
- Куліші
- Кривотин
- Кочичине
- Киянка
- Зелениця
- Великий Яблунець
- Велика Цвіля
- Велика Глумча
- Варварівка
- Будо-Бобриця
- Болярка
- Бобриця
- Березники
- Березівка
- Андрієвичі
- Бараші
- Ємільчине
- Ємільчинський район