Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Стара Котельня

Сторінка 1 з 6
Стара Котельня — село, центр сільської Ради. Розташована на річці Гуйві (притока Тетерева), за 12 км на північний захід від районного центру та за 6 км від залізничної станції Гряда. Поблизу села проходить автошлях Житомир — Сквира. Населення — 2217 чоловік.
На території сучасного села люди жили ще в II—VI ст. н. е. Про це свідчать виявлені залишки поселення черняхівської культури. Поблизу села й досі зберег­лися рештки великого давньоруського могильника, на якому розкопано 5 курганів. Котельня належить до найдавніших на Україні населених пунктів. Під назвами Котельнич, Котельниця та Котельня місто 9 разів згадується в літописах за 1143— 1169 рр. Тут збереглися залишки фортеці, яка в XII ст. була значним стратегіч­ним пунктом у системі оборони давньоруських земель і відігравала помітну роль в історії Київської Русі.
У X—XIII ст. місто не раз зазнавало спустошливих нападів кочівників. 1159 року його зруйнували половці, а 1241-го — монголо-татари. З часом воно знову відродилося.
В 1362 році Котельня була загарбана Литовським князівством.
Після Люблінської унії 1569 року Котельня опинилася під владою Речі Поспо­литої. В 1581 році її власником став князь К. Ружинський. Управителі міста — польські шляхтичі та духовенство — жорстоко експлуатували населення, глумилися над його національними традиціями, силоміць насаджували католицтво. Багато лиха зазнавали жителі від постійних міжусобиць польських магнатів.
Наприкінці XVI ст. боротьба селянства проти феодального і національно-релігійного гніту загострилася. Населення Котельні не раз виступало проти своїх гнобителів. Активну участь воно взяло у повстанні 1618 року. В серпні 1643 року котельнянці вчинили розправу над місцевими шляхтичами.
Особливої гостроти набула боротьба під час визвольної війни українського народу 1648—1654 рр. Влітку 1648 року, тікаючи з Лівобережної України, під Котельнею з'явився восьмитисячний шляхетський загін Я. Вишневецького, який зі звірячою жорстокістю чинив люті екзекуції, розправлявся з населенням. Але у від­повідь на терор шляхти полум'я визвольної боротьби охоплювало все нові й нові райони.
Після возз'єднання України з Росією польська шляхта не полишала зазіхань на українські землі. Заодно з нею виступали її союзники — кримські татари. Так, 1655 року Котельню захопили татари, багато будівель було зруйновано, а насе­лення захоплено в полон. Спустошивши ще не один населений пункт, татари повер­нули на південь. Під Уманню їх перехопив зі своїми загонами І. Богун і відбив полонених.
За Андрусівською угодою 1667 року Котельня, як і вся Правобережна Україна, ще тривалий час перебувала під владою шляхетської Польщі.
У XVIII ст. котельнянці були активними учасниками гайдамацьких рухів. 1734 року селяни разом з загоном гайдамаків зруйнували панський маєток у Ко­тельні.
Перебуваючи під владою шляхетської Польщі, населення Котельні, як і всієї Правобережної України, прагнуло до возз'єднання з Росією. Ця віковічна мрія здійснилася 1793 року. 1797 року Котельня ввійшла до складу Волинської губер­нії. Дещо пожвавилося економічне та культурне життя. Містечко стало значним центром торгівлі хлібом. Дедалі більшого розвитку набували гончарне та шевське ремесла.
Проте становище трудящих залишалося важким. Поміщики жорстоко визиску­вали населення. На їх сваволю нікому було скаржитися: місцеві власті і суд обсто­ювали інтереси заможних класів. Інвентарні правила 1847—1848 рр. теж не при­несли селянам полегшення. Майже не змінилося тяжке життя трудового селянства й після реформи 1861 року. Селянам хоч і надавалося право викупу землі, але біль­шість з них немала для цього коштів. Все це викликало незадоволення серед селян. У вересні 1864 року під впливом агітації, проведеної Демидом Кислицьким та Йоси­пом Раком, селяни Котельні відмовилися сплачувати податки та викупні платежі за землю. Тільки втручання поліції та суду примусили селян підкоритися властям.
1866 року Котельня стала волосним центром Житомирського повіту. До складу волості увійшло 32 населені пункти. В містечку тоді налічувалося 436 дворів; пра­цював пивоварний завод, діяло 12 приватних крамниць, через кожні 2


Сучасна карта - Стара Котельня