Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Стара Котельня

Сторінка 3 з 6
Котельня опинилася в руках ворога. Та недовго протрималися петлюрівці у міс­течку. Південна група радянських військ, здійснюючи свій легендарний похід з-під Одеси на північ на з'єднання з 12-ю армією, яка відбивала натиск петлюрів­ських банд, 16 вересня визволила містечко.
В умовах прифронтової смуги спрямовувалася увага на подання допомоги Червоній Армії. Всю осінь 1919 року неспокійно було в містечку. Лише в лютому наступного року, коли фронт відкотився далеко на захід, трудящі приступили до вирішення господарських справ.
Однак мирний перепочинок тривав недовго. Навесні 1920 року на Україну вдер­лися польські війська, а наприкінці квітня вони захопили Котельню. Прокотилася нова хвиля грабежів, насильств, репресій. Почали відновлюватися старі порядки. Прорвавши 5 червня польський фронт, Перша Кінна армія під командуванням С. М. Будьонного стрімко рушила на захід. 8 червня 4-а та 11-а кавалерійські дивізії визволили Котельню від польських інтервентів.
Відразу ж після визволення в містечку відновили роботу волосний та містеч­ковий ревкоми, які очолили боротьбу трудящих Котельні й волості за відбудову господарства в тяжких умовах розрухи. 11 липня 1920 року з нагоди успішного завершення радянськими військами Ровно-Дубнівської операції в Котельні від­бувся багатолюдний мітинг. Учасники його заявили про свою готовність підтриму­вати Червону Армію всім потрібним для прискорення перемоги над ворогом.
В остаточному розгромі бандитизму, діяльності й зміцненні місцевих органів Радянської влади, вирішенні складних питань господарського й культурного будів­ництва важливу роль відіграв комітет незаможних селян, створений улітку 1920 року. КНС організовував допомогу бідноті тяглом, насінням, реманентом, дбав про зміцнення союзу бідноти з середняком, всіма засобами обмежував вплив куркульства.
Наприкінці року в Старій Котельні налічувалося 769 дворів і 4211 чоловік населення. Весною 1921 року завдяки великим зусиллям вдалося засіяти 1004,5 де­сятини, що становило 60 проц. землі, наділеної селянам після Жовтня. Відновили роботу паровий млин та шкірзавод.
Здійснюючи соціалістичні перетворення, актив села багато уваги приділив розвитку сільськогосподарської кооперації як основного засобу залучення селян до соціалістичного будівництва. 1924 року в Старій Котельні на хуторі Ліски ство­рено першу сільськогосподарську артіль «Вільна праця». 1927 року організовано товариство спільного обробітку землі. Того ж року в містечку засновано молочар­ське та машинно-тракторне кооперативні товариства, з квітня почав діяти масло­робний завод.
Радянська держава всебічно підтримувала кооперативний рух на селі, надавала грошові кредити, насіннєву допомогу. Так, для посівної кампанії в 1928 році сіль­госпартіль «Вільна праця» одержала 50 пудів жита, 40 — пшениці, 100 — вівса, 10 — ячменю, 12 — гороху, 5 — конюшини, 2 — насіння кормових буряків; ТСОЗ — 85 пудів жита, 150 — вівса, 50 — ячменю і 2 — насіння кормових буряків. На пер­ший квартал того ж року сільгоспартілі було виділено кредитів на купівлю робочої худоби 800 крб., машин — 500 крб., на будівництво — 500 карбованців.
Здійснювалися заходи щодо культурного будівництва. Влітку 1922 року від­крито семирічну трудову школу і хату-читальню. Для ліквідації неписьменності створено два гуртки, навчання в яких проводилося у кілька потоків. За один потік курс навчання проходило 40 чоловік. У 1926 році відкрито народний будинок (клуб) та бібліотеку.
Активну участь у господарському і культурному житті села брали комсомольці, осередок яких створено на початку 1922 року.
Для селян Старої Котельні, як і всієї країни, поворотним став 1929 рік. В за­пеклій боротьбі з куркульством створюється колективне господарство «Нове життя». В ньому об'єдналося 107 бідняцьких і середняцьких господарств. На початку свого існування колгосп мав 460 га землі та 12 пар коней. Незважаючи на гостру кла­сову боротьбу, коли від рук куркулів спалахували хати сільських активістів, селян­ство ставало на шлях колективізації. На кінець 1930 року в селі організовано 4 кол­госпи, в яких об'єдналося 67 проц. усіх селянських господарств. 1931 року відбу­лося укрупнення колгоспів. З чотирьох господарств створено два — «Нове життя» та ім. Е. Тельмана. В


Сучасна карта - Стара Котельня