Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Попільня

ПОПІЛЬНЯ — село, центр сільської Ради. Розташована за 3 км на північний схід від ра­йонного центру та залізничної станції Попільня, біля автошляху Сквира — Житомир. Дворів — 645. Населення — 1791 чо­ловік.
На території села роз­міщена центральна садиба колгоспу ім. І. В. Мічуріна, за яким закріплено 1823,2 га сільськогосподар­ських угідь, у т. ч. 1678,6 га орної землі. Господарство спеціалізується на птахів­ництві.
Провідними сіль­ськогосподарськими культу­рами є пшениця, цукрові буряки. Розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. На честь 50-річчя Великої Жов­тневої соціалістичної рево­люції колгосп нагороджено пам'ятним прапором Жито­мирського Обкому КП України та обласної Ради депутатів трудящих.
В селі є середня школа, де 32 педагоги на­вчають 381 учня, будинок культури із залом на 350 місць, бібліотека з фондом 10,5 тис. книг, медпункт, дитячі ясла на 50 місць, 2 магазини.
Партійна організація (створена 1922 року) об'єднує 32 комуністів, комсомольська (виникла 1923 року) — 98 членів ВЛКСМ.
За сумлінну працю 35 трудівників села від­значено урядовими нагородами, серед них орде­ном Леніна — заслужену вчительку УРСР А. Е. Звайгзне, бригадира рільничої бригади О. П. Савчука та голову колгоспу В. М. Горкуценка. В січні 1972 року агроному колгоспу, М. Т. Покотилу присвоєно звання заслуженого агронома УРСР.
Село засноване в XVI столітті.
В липні 1917 року тут відбувся масовий ви­ступ селян проти поміщиків і лісопромисловців, організаторами якого були М. Д. Ткачук, Я. М. Кравець, А. Я. Кравець.
Радянську владу встановлено в січні 1918 року. 21 січня 1921 року в Попільні створено одну з перших на території нинішнього району комуну «Світ». її організаторами були колиш­ній шахтар з Донбасу І. В. Глушко (голова), колишній солдат-фронтовик латиш Е. Я. Звайгз­не, робітник-арсеналець Г. П. Лозовський, заліз­ничник Н. Є. Гуменюк.
В роки Великої Вітчизняної війни 210 жите­лів села брали активну участь у боротьбі з ні­мецько-фашистськими загарбниками. Уже в лип­ні 1941 року поблизу Попільні частини 94-го при­кордонного загону вели запеклі бої з ворогом. На станції Попільня були склади боєприпасів. Члени підпільної групи, яку очолили колишні комунари Н. Є. Гуменюк і Є. І. Романчук, вирі­шили висадити їх у повітря. Але групу було заарештовано. Після страшних катувань гітлерів­ці повісили патріотів; 16 побратимів — розстрі­ляли. 26 грудня 1943 року воїни 1-го Україн­ського фронту визволили село. 73 жителів По­пільні удостоєно нагород.
1967 року 133 воїнам-односельцям та воїнам-визволителям Попільні, які загинули в боях з гітлерівцями, в селі споруджено 2 обеліски
Слави. 9 травня 1970 року на околиці села, біля автошляху Сквира — Житомир встановлено обе­ліск полеглим воїнам 94-го прикордонного заго­ну, які в липні 1941 року полягли смертю хороб­рих, захищаючи Попільню від фашистських оку­пантів.
В день святкування 100-річчя з дня наро­дження В. І. Леніна відкрито пам'ятник вождеві.
Родом з Попільні є доктор історичних наук професор В. П. Столяренко і кандидат історич­них наук M. І. Панчук.

Сучасна карта - Попільня