Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Попільня
ПОПІЛЬНЯ — село, центр сільської Ради. Розташована за 3 км на північний схід від районного центру та залізничної станції Попільня, біля автошляху Сквира — Житомир. Дворів — 645. Населення — 1791 чоловік.
На території села розміщена центральна садиба колгоспу ім. І. В. Мічуріна, за яким закріплено 1823,2 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1678,6 га орної землі. Господарство спеціалізується на птахівництві.
Провідними сільськогосподарськими культурами є пшениця, цукрові буряки. Розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. На честь 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції колгосп нагороджено пам'ятним прапором Житомирського Обкому КП України та обласної Ради депутатів трудящих.
В селі є середня школа, де 32 педагоги навчають 381 учня, будинок культури із залом на 350 місць, бібліотека з фондом 10,5 тис. книг, медпункт, дитячі ясла на 50 місць, 2 магазини.
Партійна організація (створена 1922 року) об'єднує 32 комуністів, комсомольська (виникла 1923 року) — 98 членів ВЛКСМ.
За сумлінну працю 35 трудівників села відзначено урядовими нагородами, серед них орденом Леніна — заслужену вчительку УРСР А. Е. Звайгзне, бригадира рільничої бригади О. П. Савчука та голову колгоспу В. М. Горкуценка. В січні 1972 року агроному колгоспу, М. Т. Покотилу присвоєно звання заслуженого агронома УРСР.
Село засноване в XVI столітті.
В липні 1917 року тут відбувся масовий виступ селян проти поміщиків і лісопромисловців, організаторами якого були М. Д. Ткачук, Я. М. Кравець, А. Я. Кравець.
Радянську владу встановлено в січні 1918 року. 21 січня 1921 року в Попільні створено одну з перших на території нинішнього району комуну «Світ». її організаторами були колишній шахтар з Донбасу І. В. Глушко (голова), колишній солдат-фронтовик латиш Е. Я. Звайгзне, робітник-арсеналець Г. П. Лозовський, залізничник Н. Є. Гуменюк.
В роки Великої Вітчизняної війни 210 жителів села брали активну участь у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками. Уже в липні 1941 року поблизу Попільні частини 94-го прикордонного загону вели запеклі бої з ворогом. На станції Попільня були склади боєприпасів. Члени підпільної групи, яку очолили колишні комунари Н. Є. Гуменюк і Є. І. Романчук, вирішили висадити їх у повітря. Але групу було заарештовано. Після страшних катувань гітлерівці повісили патріотів; 16 побратимів — розстріляли. 26 грудня 1943 року воїни 1-го Українського фронту визволили село. 73 жителів Попільні удостоєно нагород.
1967 року 133 воїнам-односельцям та воїнам-визволителям Попільні, які загинули в боях з гітлерівцями, в селі споруджено 2 обеліски
Слави. 9 травня 1970 року на околиці села, біля автошляху Сквира — Житомир встановлено обеліск полеглим воїнам 94-го прикордонного загону, які в липні 1941 року полягли смертю хоробрих, захищаючи Попільню від фашистських окупантів.
В день святкування 100-річчя з дня народження В. І. Леніна відкрито пам'ятник вождеві.
Родом з Попільні є доктор історичних наук професор В. П. Столяренко і кандидат історичних наук M. І. Панчук.
На території села розміщена центральна садиба колгоспу ім. І. В. Мічуріна, за яким закріплено 1823,2 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1678,6 га орної землі. Господарство спеціалізується на птахівництві.
В селі є середня школа, де 32 педагоги навчають 381 учня, будинок культури із залом на 350 місць, бібліотека з фондом 10,5 тис. книг, медпункт, дитячі ясла на 50 місць, 2 магазини.
Партійна організація (створена 1922 року) об'єднує 32 комуністів, комсомольська (виникла 1923 року) — 98 членів ВЛКСМ.
За сумлінну працю 35 трудівників села відзначено урядовими нагородами, серед них орденом Леніна — заслужену вчительку УРСР А. Е. Звайгзне, бригадира рільничої бригади О. П. Савчука та голову колгоспу В. М. Горкуценка. В січні 1972 року агроному колгоспу, М. Т. Покотилу присвоєно звання заслуженого агронома УРСР.
Село засноване в XVI столітті.
В липні 1917 року тут відбувся масовий виступ селян проти поміщиків і лісопромисловців, організаторами якого були М. Д. Ткачук, Я. М. Кравець, А. Я. Кравець.
Радянську владу встановлено в січні 1918 року. 21 січня 1921 року в Попільні створено одну з перших на території нинішнього району комуну «Світ». її організаторами були колишній шахтар з Донбасу І. В. Глушко (голова), колишній солдат-фронтовик латиш Е. Я. Звайгзне, робітник-арсеналець Г. П. Лозовський, залізничник Н. Є. Гуменюк.
В роки Великої Вітчизняної війни 210 жителів села брали активну участь у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками. Уже в липні 1941 року поблизу Попільні частини 94-го прикордонного загону вели запеклі бої з ворогом. На станції Попільня були склади боєприпасів. Члени підпільної групи, яку очолили колишні комунари Н. Є. Гуменюк і Є. І. Романчук, вирішили висадити їх у повітря. Але групу було заарештовано. Після страшних катувань гітлерівці повісили патріотів; 16 побратимів — розстріляли. 26 грудня 1943 року воїни 1-го Українського фронту визволили село. 73 жителів Попільні удостоєно нагород.
1967 року 133 воїнам-односельцям та воїнам-визволителям Попільні, які загинули в боях з гітлерівцями, в селі споруджено 2 обеліски
Слави. 9 травня 1970 року на околиці села, біля автошляху Сквира — Житомир встановлено обеліск полеглим воїнам 94-го прикордонного загону, які в липні 1941 року полягли смертю хоробрих, захищаючи Попільню від фашистських окупантів.
В день святкування 100-річчя з дня народження В. І. Леніна відкрито пам'ятник вождеві.
Родом з Попільні є доктор історичних наук професор В. П. Столяренко і кандидат історичних наук M. І. Панчук.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Парипси
- Паволоч
- Новоселиця
- Миролюбівка
- Макарівка
- Лучин
- Липки
- Криве
- Красногірка
- Котлярка
- Жовтневе
- Єрчики
- Голуб'ятин
- Великі Лісівці
- Василівка
- Білки
- Андрушки
- Ходорків
- Корнин
- Попільня
- Попільнянський район