ПОТІЇВКА — село, центр сільської Ради, розташоване за 25 км від райцентру, за 30 км від залізничної станції Малин, на автошляху Малин — Житомир. Дворів — 610. Населення — 2075 чоловік. Сільраді підпорядковане с. Моделів.
На території Потіївки розміщений хмелерадгосп «Прогрес», за яким
закріплено 2937 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1646 га орної землі. За трудові досягнення 92 чоловіка нагороджено орденами й медалями, в т. ч. свинарку Є. М. Тивоненко — орденом Трудового Червоного Прапора. Діють також відділення районного об'єднання «Сільгосптехніки», «Міжколгоспбуд».
Є середня школа, де 22 вчителі навчають 388 учнів, середня спецшкола-інтернат, у якій 50 учителів і вихователів навчають 260 дітей, будинок культури на 300 місць, кінотеатр, бібліотека з книжковим фондом 12,5 тис. томів, лікарня на 75 ліжок, дитясла і садок, відділення зв'язку.
Партійна організація (створена 1923 року) налічує 87 комуністів, комсомольська (створена 1924 року) — 255 членів ВЛКСМ.
Перша писемна згадка про Потіївку датується 1651 роком.
Радянську владу встановлено в січні 1918 року. З листопада 1923 по лютий 1959 року село було районним центром.
За тимчасової німецько-фашистської окупації 31 потієвець бився в партизанських загонах К. В. Дружинського «Смерть фашизму!» № 1 і № 2. З січня 1942 року діяв Потіївський підпільний райком КП(б)У, який очолював І. Ф. Бугайченко. Через рік гестапівці заарештували його і живим закопали в землю. В день 20-річчя перемоги над гітлерівськими загарбниками І. Ф. Бугайченку посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Під час Великої Вітчизняної війни на фронтах проти німецько-фашистських окупантів билося 246 жителів села. За виявлений героїзм 208 з них нагороджено орденами й медалями. 115 чоловік загинуло смертю хоробрих. 1960 року на честь загиблих воїнів-визволителів встановлено пам'ятник, 1966 року відкрито пам'ятник І. Ф. Бугайченку. 1957 року споруджено пам'ятник В. І. Леніну.
Дивиться також інші населені пункти району: