Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Дібрівка
ДІБРІВКА — село, центр сільської Ради, розташоване на річці Смолці, притоці Случі, за 22 км від районного центру, за 1 км від залізничної станції Радулин. Дворів — 882, населення — 2,8 тис. чоловік. Дібрівській сільраді підпорядковані села Зірка, Красуля, П'ятирічка.
В Дібрівці розміщено дві центральні садиби колгоспів — ім. Островського та «Жовтнева перемога», що спеціалізуються на вирощуванні льону-довгунця й картоплі. Колгосп ім. Островського користується 1,8 тис. га сільськогосподарських угідь, в т. ч. 1,4 тис. га орної землі. Колгосп «Жовтнева перемога» має в користуванні 2,3 тис. га сільськогосподарських угідь, в т. ч. орної землі 1,4 тис. га. Є глиняний кар'єр, де видобувають каолін для Баранівського ордена Жовтневої Революції фарфорового заводу ім. Леніна, відділення «Сільгосптехніки».
Працюють середня школа (40 учителів і 632 учні), будинок культури на 400 місць, 2 бібліотеки з книжковим фондом 12,3 тис. примірників, дільнична лікарня на 25 ліжок, поліклініка, аптека, ветлікарня.
За успіхи в розвитку сільського господарства, освіти й медицини 319 жителів села нагороджено орденами й медалями СРСР.
4 сільські парторганізації об'єднують 93 комуністи, 6 комсомольських — 293 члени ВЛКСМ. Партійний і комсомольський осередки створені 1921 року.
Перша згадка про село належить до 1585 року. В січні 1918 року встановлено Радянську владу. 1929 року створено комуну, яку 1930 року реорганізовано в колгосп ім. Леніна.
Під час Великої Вітчизняної війни 470 жителів села билися на фронтах проти німецько-фашистських загарбників, 183 з них загинули, захищаючи Батьківщину. Всі 470 фронтовиків нагороджені орденами й медалями СРСР, у т. ч. орденом Леніна С. А. Конончук. Колишній комісар партизанського з'єднання І. І. Шитова Г. П. Лебіга удостоєний орденів Радянського Союзу, Польської Народної Республіки та Чехословацької Соціалістичної Республіки.
Уродженцем села Дібрівці є учасник штурму Зимового палацу адмірал флоту Г. І. Левченко.
На братській могилі 30 загиблих воїнів-визволителів села від німецьких фашистів встановлено пам'ятник. На честь односельців, які полягли під час Великої Вітчизняної Війни, вдячні земляки спорудили обеліск Слави.
Працюють середня школа (40 учителів і 632 учні), будинок культури на 400 місць, 2 бібліотеки з книжковим фондом 12,3 тис. примірників, дільнична лікарня на 25 ліжок, поліклініка, аптека, ветлікарня.
За успіхи в розвитку сільського господарства, освіти й медицини 319 жителів села нагороджено орденами й медалями СРСР.
4 сільські парторганізації об'єднують 93 комуністи, 6 комсомольських — 293 члени ВЛКСМ. Партійний і комсомольський осередки створені 1921 року.
Перша згадка про село належить до 1585 року. В січні 1918 року встановлено Радянську владу. 1929 року створено комуну, яку 1930 року реорганізовано в колгосп ім. Леніна.
Під час Великої Вітчизняної війни 470 жителів села билися на фронтах проти німецько-фашистських загарбників, 183 з них загинули, захищаючи Батьківщину. Всі 470 фронтовиків нагороджені орденами й медалями СРСР, у т. ч. орденом Леніна С. А. Конончук. Колишній комісар партизанського з'єднання І. І. Шитова Г. П. Лебіга удостоєний орденів Радянського Союзу, Польської Народної Республіки та Чехословацької Соціалістичної Республіки.
Уродженцем села Дібрівці є учасник штурму Зимового палацу адмірал флоту Г. І. Левченко.
На братській могилі 30 загиблих воїнів-визволителів села від німецьких фашистів встановлено пам'ятник. На честь односельців, які полягли під час Великої Вітчизняної Війни, вдячні земляки спорудили обеліск Слави.