Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Базар

Сторінка 1 з 6
Базар — село, центр сільської Ради. Розташоване за 35 км на південний схід від районного центру, за 40 км від залізничної станції Малин. Дворів — 594. Насе­лення — 1667 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Бродник, Великі Міньки, Колосівка, Листвинівка, Рудня-Базарська та Сухарівка.
Вперше Базар згадується в документах як містечко Київського воєводства під 1613 роком. Його жителі були кріпаками й відбували до трьох днів панщини на тиждень. Крім того, вони сплачували грошові податки, виконували різні додаткові повинності, утримували церкву та її служителів. Розмір чиншу рік у рік зростав. Якщо 1631 року з кожного селянського господарства стягували від 15 грошів до 3 злотих, то 1643 року жителі Базара уже вносили від 2 до 18 злотих з господа­рства. До того ж вони мусили сплачувати по 150 злотих за звільнення від підвідної повинності та вивезення попелу, давати меду на 190 злотих.
Соціально-економічний гніт посилювався національно-релігійними утисками. Жителів містечка змушували приймати католицтво. Для некатоликів вводились обме­ження в торгівлі, не дозволялося вступати в цехи тощо. Все це викликало загострен­ня класової боротьби. Найпоширенішою формою протесту були втечі селян, що стверджують численні звертання магната до судових установ Речі Посполитої. Значна частина селян вливалася в повстанські загони, які вели боротьбу проти поль­ської шляхти. Вони брали участь у визвольній війні українського народу 1648— 54 років.
9 січня 1656 року Б. Хмельницький своїм універсалом передав «Базар зо всіми пожитками, ставами, млинами, сеножатми й іншими... доходами і приналежностями» — Київському братському монастирю.
За Андрусівським договором 1667 року містечко знову підпало під владу шляхетської Польщі. Для окатоличення населення в 1678 році польський король передав Базар Овруцькій єзуїтській колегії, яка була активним провідником католицизму. Жителі містечка змушені були відбувати повинності і сплачувати чинш на користь єзуїтів. Мешканці Базару терпіли також від утисків коронних і шляхет­ських військ. Офіцери й жовніри знущалися з міщан, грабували і розоряли їхнє гос­подарство.
Посилення соціально-економічного гніту та національно-релігійних утисків у кінці XVII—XVIII ст. породжувало протест проти визискувачів. Як і раніше, значна частина жителів залишала своє господарство і йшла на південь Київщини і Брацлавщини, де в кінці XVII ст. формувалися полки, очолювані С. Палієм та А. Самусем. Втікачі брали участь у визвольній боротьбі проти шляхетської Польщі, за возз'єднання з Росією. Новий прояв знайшла народна боротьба у гайдамацькому русі. Поліські ліси, непрохідні болота були сприятливі для дій гайдамацьких загонів. 1750 року в районі Базара і навколишніх сіл діяли загони Івана Подоляки. Гайдамаки, підтримувані селянами, нападали на шляхтичів і католицьких священиків, знищували документи, забирали гроші й передавали їх бідним.
Прагнучи зміцнити позиції шляхти, польський король в 1774 році надав містечку привілей на проведення щомісячних ярмарків замість традиційних 3—4 на рік.
Після возз'єднання Правобережної України з Лівобережною у складі Росії в 1793 році Базар включено до Ізяславського намісництва. В 1797 році він увійшов до складу Волинської губернії і став волосним центром Овруцького повіту. З цього часу, хоч феодальний гніт і залишився, становище українського населення дещо по­ліпшилось. 1798 року в містечку налічувалося 73 двори і 535 чоловік населення. Була винокурня, постоялий двір та церква.
До 1845 року Базар був казенним містечком, а в 1845 році він став власністю поміщиків Черняхівського і Стецького, які збільшили панщину до п'яти днів на тиждень. Інвентарна реформа 1848 року, що мала обмежити панщину трьома днями, по суті не змінила становища селян. Поміщик Стецький, всупереч введеним інвентарним правилам, навіть збільшив розмір панщини, бив кріпаків. Тому багато з них залишило свої господарства й тікало.

Сучасна карта - Базар