Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Базар

Сторінка 2 з 6
У 50-ті роки XIX ст. серед кріпаків пана Стецького було 40 піших дворів, 3 городники і лише один тягловий, а пана Черняхівського — 28 тяглових, 12 піших та 8 городників. Містечко повільно розвивалося. Число його жителів десятки років не змінювалось. 1858 року в містечку проживало 529 чоловік.
Про їх медичне обслуговування ніхто не дбав. Парафіяльна школа на 25 дітей була відкрита лише в 1862 році. Більшість населення жила в темних, курних хатах, одягалася в грубий домотканий одяг. Не справдила надій селян реформа 1861 року. За уставною грамотою 1862 року селянам Стецького виділялось 45 десятин присадибної землі та 1200 десятин польової, за яку вони мали платити 1281 крб. 15 коп. щорічно. У пана залишилося 3412 десятин. Черняхівський із 8353 десятин виділив селянам тільки 1305. До того ж селянам дісталися супіщані землі невеликими ділянками,з усіх боків оточені панською землею.
Вносити завищені викупні платежі селяни відмовились і в знак протесту пішли в ліси, де пробули три тижні. Але селян змусили платити високі викупні платежі. В 1871 році навіть Волинська казенна палата визнавала, що 139 ревізьких душ маєт­ку Черняхівського в Базарі переплатили 2339 крб. 15 коп.
Боротьба селян проти панського гноблення тривала. 1883 року бідняк П. Венцеславський за агітацію проти поміщиків був відданий до суду. «Б'ють царів і треба їх бити за те,— говорив селянин,— що поміщики всякий раз збільшують чинш».
Скасування кріпацтва дещо сприяло розвиткові місцевої промисловості. Крім винокурного заводу, у 1883 році засновано пивзавод, що випускав по 3 тис. відер пива. З часом почали діяти водяний млин (переробляв 8 тис. пудів зерна) та два невеликі шкіряні заводи. На початку XX ст. в Базарі появилося ще два парових млини. Роз­вивалася торгівля.
Зростало в Базарі й населення. 1888 року в ньому було 284 двори, де проживало 1720 чол., а в 1910 році в 354 дворах мешкало 2608 чоловік. Більшість жителів займалася землеробством.
Революційні події в країні в 1905—1907 рр. посилили боротьбу селян. Вони відмовилися виплачувати викупні платежі за землю. Місцевий поміщик 19 липни 1907 року в листі до казенної палати писав, що вільні люди (селяни) вже три роки не сплачують викупних платежів.
В роки столипінської реформи процес розорення і обезземелення селян тривав. 1910 року в Базарській волості й містечку 4,2 проц. селянських господарств не мали землі, 24,8 проц. мали її не більше десятини на душу, 49,7 проц. — по 2 десятини на душу, 15 проц. господарств володіли від 15 до 25 десятин та 5,7 проц. від 25 до 50 десятин.
На кінець XIX ст. більшість дорослого населення містечка була неписьменним. Тут 1889 року на базі парафіяльної відкрито двокласну школу, яку закінчили одиниці (в 1913 році, наприклад, закінчило 8 дітей).
В місцевій аптеці й лікарні працювали один лікар і фельдшер. Першу бібліотеку було відкрито лише в 1905 році.
В умовах першої світової війни злиденне становище жителів містечка ще погір­шилося.
Лютнева революція повалила царизм, але не змінила економічного становища трудящих. Війна тривала, землі бідняки не отримали. Лише Великий Жовтень приніс трудящим визволення від гніту. Жителі Базара радісно зустріли звістку про революцію в Петрограді. В січні 1918 року тут проголошено Радянську владу. Але розпочати революційні перетворення трудящі Базара не встигли.
У лютому 1918 року містечко окупували австро-німецькі війська. Почалися грабежі й переслідування мирного населення. Селяни стали збирати зброю, готуватися до боротьби за владу Рад. 24 червня 1918 року, коли т. зв. гайдамаки стали відбирати у населення Базара зброю, селяни вбили начальника варти, кинувши в нього бомбу.
У грудні 1918 року окупанти залишили Базар, але владу в містечку прибрали до рук петлюрівці. Лише наприкінці березня 1919 року загони Червоної Армії ви­гнали їх з містечка. Відразу ж було створено волосний ревком, який очолив бороть­бу з бандитизмом і контрреволюцією, організував допомогу Червоній Армії, заго­товляв продовольство, розподіляв землю. В проведенні цих заходів ревком спирався на бідноту. Важливу роль в активізації бідноти відіграв перший повітовий з'їзд селянства, що відбувся 14 травня 1919 року в Овручі. На ньому були делегати від Базара. З'їзд спрямував селянство на подолання розрухи в сільському господарстві. В серпні 1919 року петлюрівські банди знову вдерлися в містечко Базар. Напри­кінці вересня 1919 року вони були


Сучасна карта - Базар