Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Базар

Сторінка 4 з 6
26 культиваторів та іншу техніку. У зміцненні економіки колгоспів велику роль відіграв стахановський рух, що розгорнувся в 1936 році. По-стахановськи працювало майже 60 проц. колгоспників. Серед стахановців у ті роки першість тримав льонобральник колгоспу ім. Леніна С. Ф. Дідківський. В 1935 році він зібрав льон на площі 83 га, 1936 року — 103 га. За високі виробничі показники 1937 року його нагороджено орденом «Знак Пошани». У 1939 році колгосп ім. Тсоавіахіму за зразкове ведення вівчарства був учасником Всесоюзної
сільськогосподарської виставки. Вівцеферма отримала про­тягом двох років по 85 ягнят в розрахунку на 100 вівцематок.
У роки перших п'ятирічок у селі розгорнулася реконструкція існуючих і будівництво нових підприємств. Було розширено хлібопекарню, бойню, створено побутову артіль «Прогрес». 1930 року закінчено будівництво маслозаводу, який виробляв масло, сир, казеїн. У роки другої п'ятирічки збудовано районну електростанцію. Від Базара до Малина прокладено шосе. Напередодні війни почалося спорудження цегельно-черепичного і шкіряного заводів.
Поряд із зростанням економіки поліпшилося медичне обслуговування населення. Якщо в 1936 році в лікарні на 35 місць працювало 7 лікарів та 11 чоловік середнього медперсоналу, то в 1940 році відповідно було 50 ліжок, 14 лікарів і 23 чо­ловіка середнього медперсоналу. Нових досягнень здобуто в галузі освіти. 1937 року почала працювати середня школа. Протягом 1938—1939 років споруджено будинок культури, палац піонерів, райбібліотеку. З 1932 року виходила районна газета «Колективіст».
Чимало було зроблено для впорядкування села. Центральні вулиці забрукова­но, обсаджено деревами. 1937 року село повністю радіофіковано. 1939 року відкрито пам'ятник В. І. Леніну.
Віроломний напад гітлерівської Німеччини на СРСР перервав мирну творчу працю радянського народу. На заклик партії сотні жителів села пішли до лав Черво­ної Армії. 900 чоловік (на 500 підводах) з Базара та сусідніх сіл працювали на бу­дівництві Коростенського укріпленого району, 50 патріотів входило до винищувального батальйону.
На початку серпня в районі Базара точилися запеклі бої, в ході яких було стримано швидке просування ворога з півночі до Києва. Особливо відзначились в них воїни 27-го стрілецького корпусу. Та сили були нерівні. 22 серпня Базар окупували фашисти. Німецькі кати розпочали криваву розправу над радянськими людьми. Окупанти зруйнували колгоспні будівлі, МТС, маслозавод, будинок культури, редакцію, культмаг та багато жител колгоспників. Фашисти грабували насе­лення. 19 вересня 1941 року комендант Базара зігнав жителів на площу і наказав за 24 години здати німецькій армії 200 кожухів, 100 пар валянок та 200 пар теплих рукавиць. З натовпу вийшов вчитель — пенсіонер Григоренко і сказав, що німецькі солдати вже вчинили грабіж. Розлютований фашист вдарив старого пістолетом по голові, збив його з ніг, а солдати відкрили по натовпу вогонь.
Гнівом і ненавистю до окупантів сповнювались серця радянських людей. Наприкінці 1941 року розпочав бойові дії Базарський партизанський загін, створений за рішенням обкому партії. Партизани знищували гітлерівців, висаджували в по­вітря мости і склади з боєприпасами, розповсюджували листівки. Активізації бо­ротьби з загарбниками сприяв рейд партизанського з'єднання на чолі з М. І. Наумовим, яке весною 1943 року пройшло поблизу Базара. У вересні 1943 року в районі села діяла диверсійна група під командуванням Б. Д. Кореневського і П. С. Лозовика, яка в жовтні налічувала вже 70 чоловік. Вона увійшла до складу партизан­ського з'єднання С. Ф. Маликова і була виділена в окремий партизанський загін ім. Чкалова.
13 листопада воїни 336-ї стрілецької дивізії 1-го Українського фронту визволили Базар. В боях за село героїчно загинуло 65 воїнів, з них 13 росіян, 25 українців, 9 білорусів, 2 грузини, 3 татарини, 2 казахи та інші. В братській могилі села похо­вані 320 патріотів і серед них — Герой Радянського Союзу І. П. Артамонов. У бо­ротьбі з фашизмом брало участь 226 базарців, з них 102 загинуло, 65 відзначено за бойові заслуги орденами й медалями СРСР.
З перших же днів визволення в Базарі відновили роботу партійні та радянські органи. Їх діяльність здійснювалася під керівництвом Житомирського обкому пар­тії та виконкому обласної Ради депутатів трудящих, які розміщалися тут в листо­паді — грудні 1943 року.


Сучасна карта - Базар