Сторінка 6 з 6
Після укрупнення районів Базарський район 1958 року ліквідовано, а село увійшло до складу Народицького. З 1961 по 1965 рік Базар входив до Малинського району. Та незважаючи на адміністративні зміни, Базар не втратив значення економічного центру для навколишніх сіл. З 1963 року тут діє відділення «Сільгосптехніка», де працює 144 робітники. За восьму
п'ятирічку це підприємство виконало робіт на 2866 тис. крб. Успішно працює міжколгоспний цегельний завод, потужність якого нині становить 2,6 млн. цегли в рік. Діють філія райпромкомбінату, станція технічного обслуговування автомобілів, комунгосп, електростанція. В 1971 році споруджено будинок побуту. За виконання завдань восьмої п'ятирічки 43 робітники промислових підприємств Базара нагороджені орденами та медалями, всього урядовими нагородами відзначено 70 жителів села.
З розвитком колгоспного і промислового виробництва змінюється й зовнішній вигляд села. Тільки в 1960—1972 рр. у ньому зведено 86 нових житлових багатокімнатних, світлих будинків, заасфальтовано центральну вулицю, 5, 7 км інших вулиць мають тверде покриття. Регулярно курсують автобуси між Базаром і Києвом, Житомиром, райцентром, а також навколишніми селами. З обласним центром село, крім того, зв'язане авіалінією.
За роки Радянської влади значно поліпшилося життя й побут населення Базара. В особистому користуванні його жителів — 236 телевізорів, 189 пральних машин, 305 газових установок, 85 холодильників, 46 мотоциклів і автомашин, 113 телефонів. Село повністю електрифіковано і радіофіковано. До послуг базарців — 7 магазинів і кіосків, буфет, чайна та три їдальні.
Багато зроблено в галузі культурно-побутового обслуговування населення. 1966 року в селі стала до ладу нова дільнична лікарня на 75 місць, поліклініка. В них працюють 5 лікарів і 29 чоловік середнього медперсоналу. Діють рентген-кабінет, аптека, дитячі ясла та садок.
Великих успіхів досягнуто в галузі освіти. В середній та восьмирічній школі-інтернаті в 1972 році здобували знання 710 учнів, яких навчав 61 педагог. Для учнів школи-інтернату побудовано новий спальний корпус. Нині 56 випускників шкіл села навчаються у вищих навчальних закладах країни. За сумлінну працю педагог — комуніст Н. П. Бовсунівська 1958 року нагороджена орденом «Знак Пошани».
Багато культурно-освітніх закладів працює над задоволенням запитів жителів села. Тут працюють будинок культури, кінотеатр, бібліотека з книжковим фондом понад 48 тис. книг. Вона обслуговує 2202 читачі. В будинку культури систематично працює лекторій, провадяться тематичні вечори, усні журнали, вечори вшанування людей праці, відбуваються концерти художньої самодіяльності. Міцно ввійшли в життя нові радянські обряди — урочисті проводи юнаків до Радянської Армії, реєстрація шлюбів та новонароджених, свята першої борозни, урожаю та інші.
Організаторами й вихователями трудящих Базара є 7 первинних партійних організацій, в складі яких налічується 102 члени КПРС. 98 юнаків і дівчат об'єднують 4 комсомольські організації. В селі 537 членів профспілки. Зростає громадсько-політична активність робітників і колгоспників. 38 трудівників обрано депутатами сільської Ради, серед них 20 членів КПРС, 2 комсомольці та 16 жінок. До її роботи залучаються 60 активістів. 82 чоловіка є членами групи народного контролю, 112 — народними дружинниками.
У Базарі за роки Радянської влади зросли чудові люди — трудівники, колективісти, віддані справі комунізму. Багато з них віддали життя в боротьбі проти ворогів, в ім'я перемоги соціалізму. їх імена викарбувані на спорудженому в 1965 році обеліску Слави, що стоїть в сільському сквері. Сюди завжди приходять піонери, молодь, проводять урочисті піонерські лінійки, мітинги, покладають на могили загиблих квіти, вінки. Багато сил віддали розвиткові рідного села учасники Великої Вітчизняної війни, механізатори колгоспу брати О. К. і В. К. Будько, О. І. Кириченко — доярка, депутат сільської Ради, учасниця Вітчизняної війни, за багаторічну працю нагороджена орденом «Знак Пошани» (1958 р.), а в 1970 орденом Трудового Червоного Прапора — фельдшер сільської лікарні, учасниця Великої Вітчизняної війни П. Р. Підлісоцька.
Історія Базара — це історія людей-працелюбів, патріотів своєї рідної Батьківщини. Трудівники села наполегливою працею оновлюють свій рідний край, натхненно борються за успішне втілення в життя історичних рішень XXIV з'їзду КПРС.
Дивиться також інші населені пункти району: