Сторінка 3 з 6
розгромлені. Розпочалася відбудова господарства. Проте весняної сівби 1920 року провести організовано не вдалося. Наприкінці квітня 1920 року польські інтервенти захопили Базар і встановили тут режим нечуваного терору. В середині червня 25-а стрілецька ім. В. І. Чапаєва дивізія у взаємодії з іншими частинами 12-ї армії визволила Базар.
Настав довгожданий час мирного будівництва. 20 червня 1920 року відновив роботу волосний ревком у складі І. Г. Федоренка, М. А. Романчука, Й. І. Народицького та ін., створено 2 сільревкоми (в колишніх маєтках Отецького і Черняхівського) та окремо містечковий. В червні організовується волосний комсомольський осередок. У серпні 1920 року в складі 3 чоловік розпочав роботу волпартком. У вересні 1925 року створено Базарський партосередок. За допомогою волпарткому і комосередку було організовано комосередки в селах Дерманівці, П'ятидубах, Хриплі. Вони очолили боротьбу трудівників за здійснення планів соціалістичного будівництва. Велику допомогу їм подавали комітети незаможних селян, а з січня 1921 року волосний виконком і містечкова Рада. В листопаді 1920 року розпочали роботу волосний та містечковий КНС. Під керівництвом волпарткому волосний КНС проводив у життя конкретні заходи. В березні 1921 року він подав допомогу зерном та картоплею 6 селянам-біднякам. У квітні її одержали ще 3 жителі містечка. Для бідняцьких господарств у куркулів було вилучено 1606 десятин землі. В містечку здійснено націоналізацію 32 приміщень багатіїв, у яких розмістилися лікарня, сельбудинок, нарсуд, пошта та інші заклади й установи. На кінець відбудовного періоду в Базарі діяли млин, бойня, 1924 року посівна площа в сільському господарстві досягла довоєнного рівня.
1923 року Базар став центром району. Тут працювали райпартком та райвиконком. Уже в перші роки мирного будівництва було досягнуто помітних змін у соціально-культурному розвитку села. З 1921 року почали працювати медичні заклади та школи. Через два роки в лікарні налічувалося 10 ліжок, а на 1925 рік — 15. В ній працювало 3 лікарі, 3 фельдшери. Тут діяла ветеринарна лікарня. В семирічній і початковій школах 10 учителів навчали 305 учнів. У селі діяла школа лікнепу, відкрилися бібліотека та райсельбудинок (з 1923 року), при якому проводили роботу політичний, драматичний і природничий гуртки, демонструвалися кінофільми.
1923 року в Базарі створено сільськогосподарське кредитне товариство. Наступного року з'явилося ще одно. Їх зміцненню і розвиткові допомагала держава. В 1925 році вона виділила для товариств на 5635 крб. сільськогосподарських машин, а в 1926/27 рр. — на 20 944 крб., насіння на 1291 крб. та робочої худоби на 13088 крб. Влітку 1925 року на районній сільськогосподарській виставці Базарське кредитне товариство було визнане найкращим у районі.
1925 року організувалася сільськогосподарська комуна, до якої увійшло 16 сімей. Серед її членів було 2 комуністи і 10 комсомольців. Створювалися й набирали сили кооперативні організації.
Колективні господарства Базара були прикладом для всіх незаможників. Керуючись постановами XV з'їзду ВКП(б), комуністи ухвалили рішення про всемірне розгортання колективізації. Спільно з безпартійним активом вони вели серед селян широку роз'яснювальну та організаторську роботу. Восени 1929 року створюються колгоспи «Зірка» і «Незаможник». При першому колгоспі виникає партосередок (4 чол.), а при другому — кандидатська група.
Становленню новостворених колгоспів сприяла держава. Лише в 1929 році колгоспи Базара одержали позик на придбання машин та худоби близько 20 тис. крб., а також 8223 пуди насіння.
На кінець 1930 року 80 проц. господарств Базара були колективізовані. Тут виникло ще три колгоспи. Спроби куркулів зірвати хід колективізації зазнали рішучої відсічі з боку сільської бідноти. На заклик партії у щойно створені колгоспи Базара з Луганська приїхало п'ять робітників.
Колективні господарства дедалі міцніли й розвивалися. 7—8 листопада 1931 року з нагоди 14-ї річниці Жовтня, з ініціативи хліборобів Базара було споряджено червону валку з хлібом, картоплею, городиною для робітників Донбасу, що вилилося в яскраву демонстрацію нерозривної єдності двох братніх класів — робітників і селян.
У 1932 році в Базарі створено МТС, а невдовзі й другу. Вони допомагали колгоспам в обробітку землі, збиранні врожаю, в підготовці колгоспних кадрів. На 1938 рік МТС мали 74 трактори, 4 комбайни, 70 плугів, 25 сівалок,
Дивиться також інші населені пункти району: