ДЕНИШІ — село, центр сільської Ради, розташоване на лівому березі річки Тетерева, за 20 км від районного та обласного центру й залізничної станції Житомир. Через село проходить автошлях Житомир — Любар. Дворів — 293. Населення — 843 чоловіка. Сільраді підпорядковані села Михайлівна та Улянівка.
На території Денишів міститься центральна садиба колгоспу ім. Щорса, який обробляє 1,4 тис. га землі, у т. ч. 1 тис. га орної. Господарство вирощує зернові культури, картоплю, льон. Розвинуте м'ясо-молочне тваринництво.
У селі є середня школа, в якій 24 вчителі навчають 251 учня, клуб, дві бібліотеки з книжковим фондом 15 тис. примірників, фельдшерсько-акушерський пункт, аптека, пологовий будинок, будинок побутових послуг, відділення зв'язку, будинок відпочинку.
За успіхи в розвитку народного господарства 48 трудівників села відзначені урядовими нагородами. Серед них орденом Жовтневої Революції нагороджено ланкову М. А. Ратушинську, орденом Трудового Червоного Прапора — тракториста М. І. Камінського і вчительку Н. О. Кондратович.
Партійна організація налічує 24 комуністи, комсомольська — 94 члени ВЛКСМ.
Село засноване у XIX ст. В другій половині XIX ст. у Денишах працювала доменна піч на болотній руді, яку видобували в заплавах Тетерева.
Радянську владу встановлено в січні 1918 року.
За тимчасової німецько-фашистської окупації на о v а території Денишів діяла підпільна комсомольсько-молодіжна організація, керівником, якої був B. C. Хаєцький. На фронтах Великої Вітчизняної війни захищали Батьківщину 238 жителів села, 141 з яких загинув, 97 — нагороджені орденами й медалями CPCP.
Воїнам-визволителям села та односельцям, які полягли в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників, трудящі села встановили три пам'ятники.
Дениші — батьківщина радянського геолога академіка АН УРСР В. Г. Бондарчука.
На території села виявлено кам'яні знаряддя доби бронзи, слов'янські кургани VI—VII ст. та могильник VIII—XII століть.
Дивиться також інші населені пункти району: