ГІЗІВЩИНА — село, центр сільської Ради. Розташована біля невеликої річки Госири, за 14 км на захід від районного центру та за 39 км від залізничної станції Печанівка, поблизу автошляху Любар — Гриців. Дворів — 172. Населення — 595 чоловік. Сільраді підпорядковані села Демківці, Житинці, Ленінське й Озерне.
В Гізівщині розміщена центральна садиба колгоспу «Маяк», за яким закріплено 2937 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2693 га орної землі. Господарство спеціалізується на птахівництві.
Працюють восьмирічна школа, в якій 13 педагогів навчають 202 учнів, клуб, бібліотека з фондом 3 тис. книг, медпункт, відділення зв'язку, магазин.
Партійна організація (створена 1926 року) налічує 56 комуністів, комсомольська (осередок виник 1921 року) — 30 членів ВЛКСМ.
За трудові успіхи в розвитку народного господарства 20 чоловік нагороджено орденами й медалями СРСР.
Гізівщина вперше згадується в 1798 році.
Радянська влада встановлена в січні 1918 року.
В роки Великої Вітчизняної війни 97 жителів села брало участь у боротьбі проти німецько-фашистських загарбників, 48 — загинуло, 52 — відзначено орденами й медалями. 1954 року в Гізівщині встановлено два обеліски Слави на честь полеглих воїнів-односельців і воїнів-визволителів села від гітлерівських окупантів.
На території Гізівщини, Демківців, Житинців та Озерної виявлено залишки 3 поселень трипільської і 4 — черняхівської культур.
Дивиться також інші населені пункти району: