Сторінка 2 з 6
1912 року в Ходоркові створено підпільну більшовицьку організацію, роботою якої керував комітет у складі 5 чоловік. За пропаганду більшовицьких ідей багатьох членів партійної організації було заарештовано і заслано до Сибіру, в т. ч. П. Д. Кабанника, О. Леонтьева, М. Т. Яроша, які повернулися до Ходоркова лише після Лютневої революції 1917 року.
Столипінська аграрна реформа поглибила процес соціального розшарування селян. 1912 року в Ходоркові було 349 селянських господарств. З них 33 не мали землі, 112 мали до трьох десятин на двір, 103—до п'яти, 83 — до десяти і 18 — понад десять. У 145 господарствах безземельних та з наділом до трьох десятин землі налічувалося лише 498 голів різної худоби, а в 41 господарстві з наділом понад 9 десятин — 433 голови.
Царський уряд мало дбав про розвиток народної освіти та охорони здоров'я трудящих. У 1914 році на 8106 жителів Ходоркова діяли невеликі земська і заводська лікарні, в штаті яких були: лікар, 3 фельдшери, акушерка. З навчальних закладів працювало лише двокласне парафіяльне училище.
Імперіалістична війна погіршила становище трудящих. У перші ж дні її багато ходорківців мобілізували на фронт. Для потреб армії реквізовували коней, продукти харчування, що підривало селянські господарства.
Радо зустріли робітники й селяни Ходоркова звістку про повалення царського самодержавства в Росії. З цієї нагоди місцевий партійний комітет РСДРП, що вийшов з підпілля, організував демонстрацію й мітинг трудящих. Для підтримки революційного порядку в містечку було створено загін народної міліції, яким керував член РСДРП(б) П. Д. Кабанник. На початку березня 1917 року за ініціативою більшовицької організації, яку очолював А. Ф. Левченко, трудящі Ходоркова обрали Раду робітничих і селянських депутатів. Головою її став більшовик О. Леонтьев. У Ходорківській Раді переважали більшовики, завдяки чому вона користувалася великим авторитетом серед трудящих містечка і всієї волості.
З революційним піднесенням робітники Ходоркова відзначили 1 травня 1917 року. На мітингу, що відбувся того дня, було прийнято резолюцію, яка уповноважувала Ходорківську Раду робітничих і селянських депутатів надіслати Тимчасовому уряду вимогу про негайне скликання Установчих зборів, запровадження 8-годинного робочого дня, укладення миру без анексій і контрибуцій. 28 червня на зборах робітників виступив представник Київського комітету РСДРП(б) В. М. Примаков. Присутні більшістю голосів засудили грабіжницький характер імперіалістичної війни.
В липні 1917 року в Ходоркові підвели голову контрреволюційні елементи, погрожуючи більшовицькій організації та Раді робітничих і селянських депутатів, але за допомогою загону робітників-арсенальців, надісланого Київським комітетом РСДРП(б), небезпеку було ліквідовано. У вересні 1917 року застрайкували ходорківські робітники. Страйк тривав протягом тижня і справив помітний вплив на піднесення революційної активності трудящих. Більшість з них йшла за більшовицькою організацією, яка на той час налічувала 100 членів партії.
Робітники й селяни Ходоркова палко вітали перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції і створення Радянського уряду на чолі з В. І. Леніним. Наприкінці листопада 1917 року Ходорківська Рада всю повноту влади взяла в свої руки. Вона відразу стала налагоджувати зв'язки з селянами волості. Під її керівництвом хлібороби почали розподіляти поміщицькі землі.
3—5 грудня 1917 року в Києві відбувся обласний з'їзд організацій РСДРП(б) Південно-Західного краю, в роботі якого взяли участь і делегати від Ходорківської більшовицької організації. З'їзд обговорив ряд питань і закликав до боротьби проти націоналістичної Центральної ради, за створення на Україні влади Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів.
У лютому 1918 року Ходорків захопили німецькі окупанти. Під керівництвом більшовиків у містечку розгорнулася підпільна робота. В травні Ходорківський партком одержав завдання Київського губкому організувати нелегальні ревкоми й партизанські загони в Сквирському і Радомишльському повітах.
Важливу роль у діяльності парткому відіграла нарада підпільних більшовицьких організацій України, що відбулася в Києві 26 травня 1918 року. В ній взяли участь і представники Ходорківської підпільної партійної організації.
В червні 1918 року на території Ходорківської волості почали створюватись партизанські загони. Місцевий загін у липні очолив більшовик О. К. Попелюха. У вересні до Ходоркова завозилася зброя й патрони. Коли в листопаді на
Дивиться також інші населені пункти району: