Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Внаслідок краху німецької окупації владу до своїх рук прибрали ставленики буржуазно-націоналістичної Директорії, і лише на початку березня 1919 року частини 1-ї Української радянської дивізії визволили Ходорків від петлюрівців.
З приходом радянських військ із підпілля вийшли ревком та більшовицька організація. Під їх керівництвом здійснювалися соціалістичні перетворення.
Але мирне будівництво порушили денікінці, які в серпні 1919 року загарбали майже всю Правобережну Україну, в т. ч. й Ходорків. Проте дні реставраторів буржуазно-поміщицьких порядків були ліченими. Зламавши опір ворога, частини Південної групи радянських військ, які здійснювали свій похід з-під Одеси в район Коростеня на з'єднання з 12-ю армією, 15 вересня увійшли в Ходорків. Відразу ж відновив свою діяльність ревком, розгорнувши роботу, спрямовану на ліквідацію господарської розрухи. Він запровадив суворий революційний порядок, організував збір продовольства для Червоної Армії, подавав допомогу сім'ям червоноармійців.
Та мирний перепочинок тривав недовго. Наприкінці квітня 1920 року Ходорків тимчасово окупували польські війська, яким допомагали банди петлюрівців. Після розгрому ворога тут 11 червня остаточно відновлено Радянську владу.
Іноземна інтервенція й громадянська війна завдали великої шкоди містечку. Занепало сільське господарство, цукровий завод та інші підприємства лежали в руїнах. Боротьбу трудящих з розрухою очолили місцевий ревком і комітет незаможних селян. У жовтні 1920 року в Ходоркові відбувся волосний з'їзд сільревкомів і комнезамів, який заслухав доповідь про поточний момент, обговорив земельне й продовольче питання, обрав новий склад комнезаму. При KHС була створена комісія, яка розподіляла нетрудові землі, вилучала лишки з продовольства в куркулів, допомагала зміцнити бідняцькі господарства.
Радянська влада дбала про освіту й медичне обслуговування трудящих. 1920 року в Ходоркові відкрито семирічну трудову школу, в якій навчалося 300 учнів, а наступного року — дільничну лікарню й аптеку.
19 березня 1922 року відбулися вибори Ходорківського волвиконкому, до складу якого ввійшли С. К. Березний, Ф. С. Стельмах, М. В. Поліщук та інші.
За допомогою та активною участю комнезаму селяни почали об'єднуватися в товариство спільного обробітку землі. На базі ТСОЗу в 1922 році у Ходоркові створюється сільськогосподарська комуна «Зоря», яку очолював активний учасник революційних подій і громадянської війни більшовик С. К. Березний. Спочатку вона об'єднувала 21 господарство, але з кожним роком міцніла й розвивалася. С. К. Березного 1925 року обрано делегатом XIV з'їзду ВКП(б).
На базі комуни в 1926 році утворилась артіль. У господарстві на той час вже було два водяні і один паровий млини, для обробітку землі придбали трактор «Путіловець». Через рік артіль вступила до Київського молочарського союзу, завдяки чому склалися сприятливіші умови для розвитку тваринництва. Союз видав артілі кредит на суму 5 тис. крб. За ці гроші поповнили поголів'я корів. За зразкову молочну ферму артіль у 1928 році відзначено премією виставкому Білоцерківського округу.
В 1923 році, після нового адміністративно-територіального поділу, Ходорків став районним центром, а згодом відійшов до Корнинського району. З 1932 року Ходорків входив до складу Київської, а з 1937 року — Житомирської області.
Після XV з'їзду ВКП(б) в Ходоркові розгорнувся масовий рух за здійснення ленінського кооперативного плану. Перехід селян до соціалістичного землеробства здійснювався під гаслом «Село, вперед — до масової колективізації». Десятки нових сімей вступило до артілі «Зоря». Протягом 1927—1929 pp. у Ходоркові утворилося ще 5 колгоспів.
У 1932—1934 рр. всі господарства об'єдналися в два колгоспи — «Зоря» й «Більшовик». У зміцненні економіки колгоспів важливу роль відіграла Корнинська МТС. Механізований спосіб обробітку грунтів підвищив урожайність зернових культур. Якщо в 1930—1934 pp. з одного гектара збирали по 7—8 цнт зерна, то в 1937— 1938 pp. — по 18—20 центнерів.
Позитивно вплинули на розвиток колгоспів стахановський рух та рух п'ятисотенниць. Першими послідовницями М. С. Демченко в селі були В. М. Діюн і М. Г. Левченко, які в 1938 році виростили відповідно по 415 і по 374 цнт
Ходорків
Сторінка 3 з 6
Київщині спалахнуло повстання проти гетьманців і німецьких загарбників, ходорківці взяли в ньому активну участь.Внаслідок краху німецької окупації владу до своїх рук прибрали ставленики буржуазно-націоналістичної Директорії, і лише на початку березня 1919 року частини 1-ї Української радянської дивізії визволили Ходорків від петлюрівців.
З приходом радянських військ із підпілля вийшли ревком та більшовицька організація. Під їх керівництвом здійснювалися соціалістичні перетворення.
Та мирний перепочинок тривав недовго. Наприкінці квітня 1920 року Ходорків тимчасово окупували польські війська, яким допомагали банди петлюрівців. Після розгрому ворога тут 11 червня остаточно відновлено Радянську владу.
Іноземна інтервенція й громадянська війна завдали великої шкоди містечку. Занепало сільське господарство, цукровий завод та інші підприємства лежали в руїнах. Боротьбу трудящих з розрухою очолили місцевий ревком і комітет незаможних селян. У жовтні 1920 року в Ходоркові відбувся волосний з'їзд сільревкомів і комнезамів, який заслухав доповідь про поточний момент, обговорив земельне й продовольче питання, обрав новий склад комнезаму. При KHС була створена комісія, яка розподіляла нетрудові землі, вилучала лишки з продовольства в куркулів, допомагала зміцнити бідняцькі господарства.
Радянська влада дбала про освіту й медичне обслуговування трудящих. 1920 року в Ходоркові відкрито семирічну трудову школу, в якій навчалося 300 учнів, а наступного року — дільничну лікарню й аптеку.
19 березня 1922 року відбулися вибори Ходорківського волвиконкому, до складу якого ввійшли С. К. Березний, Ф. С. Стельмах, М. В. Поліщук та інші.
За допомогою та активною участю комнезаму селяни почали об'єднуватися в товариство спільного обробітку землі. На базі ТСОЗу в 1922 році у Ходоркові створюється сільськогосподарська комуна «Зоря», яку очолював активний учасник революційних подій і громадянської війни більшовик С. К. Березний. Спочатку вона об'єднувала 21 господарство, але з кожним роком міцніла й розвивалася. С. К. Березного 1925 року обрано делегатом XIV з'їзду ВКП(б).
На базі комуни в 1926 році утворилась артіль. У господарстві на той час вже було два водяні і один паровий млини, для обробітку землі придбали трактор «Путіловець». Через рік артіль вступила до Київського молочарського союзу, завдяки чому склалися сприятливіші умови для розвитку тваринництва. Союз видав артілі кредит на суму 5 тис. крб. За ці гроші поповнили поголів'я корів. За зразкову молочну ферму артіль у 1928 році відзначено премією виставкому Білоцерківського округу.
В 1923 році, після нового адміністративно-територіального поділу, Ходорків став районним центром, а згодом відійшов до Корнинського району. З 1932 року Ходорків входив до складу Київської, а з 1937 року — Житомирської області.
Після XV з'їзду ВКП(б) в Ходоркові розгорнувся масовий рух за здійснення ленінського кооперативного плану. Перехід селян до соціалістичного землеробства здійснювався під гаслом «Село, вперед — до масової колективізації». Десятки нових сімей вступило до артілі «Зоря». Протягом 1927—1929 pp. у Ходоркові утворилося ще 5 колгоспів.
У 1932—1934 рр. всі господарства об'єдналися в два колгоспи — «Зоря» й «Більшовик». У зміцненні економіки колгоспів важливу роль відіграла Корнинська МТС. Механізований спосіб обробітку грунтів підвищив урожайність зернових культур. Якщо в 1930—1934 pp. з одного гектара збирали по 7—8 цнт зерна, то в 1937— 1938 pp. — по 18—20 центнерів.
Позитивно вплинули на розвиток колгоспів стахановський рух та рух п'ятисотенниць. Першими послідовницями М. С. Демченко в селі були В. М. Діюн і М. Г. Левченко, які в 1938 році виростили відповідно по 415 і по 374 цнт