Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
В центрі уваги Корнинського райкому партії постійно перебувала діяльність цукрового заводу — найбільшого підприємства району. На засіданнях бюро систематично заслуховувались інформації та звіти партосередку і дирекції заводу про наслідки господарювання підприємства, викривалися недоліки і намічалися шляхи для їх усунення. Внаслідок цього поліпшувалися виробничі показники. З 1925 по 1927 рік випуск цукру зріс з 45 982 цнт до 52 536 цнт, а собівартість центнера знизилася на два карбованці.
Колектив цукрового заводу здійснював також велику культурно-освітню роботу. 1929 року в заводському клубі працювали музичний, драматичний, спортивний гуртки, бібліотека, щосуботи демонструвалося кіно. Щоб повніше задовольнити культурні запити робітників, місцева Рада 1929 року виділила 3 тис. крб. на придбання необхідного майна для клубу.
1928 року в Корнині організовано сільськогосподарську артіль «Бджілка». До неї увійшло 56 господарств незаможних селян. У 1930 році на її базі створено два колгоспи.
В січні 1930 року організовано Корнинську МТС, яка відіграла велику роль у проведенні колективізації в районі та організаційному зміцненні колгоспів. Куркульські елементи намагалися підірвати віру селян у колективне господарювання. Вони приховували зерно й цукрові буряки, щоб штучно зменшити урожайність цих культур. Внаслідок таких ворожих дій цукровому заводу не було додано 20 проц. коренів цукрових буряків. Райком партії вжив заходів щодо широкої популяризації серед селянства можливостей МТС у піднесенні сільськогосподарського виробництва, а райколгоспспілку зобов'язав направити 130 юнаків на курси механізаторів при МТС. 1932 року курси при ній закінчили також 99 бригадирів та 360 ланкових.
В організаційному зміцненні колгоспів активну участь брали Корнинський райком комсомолу і комсомольські організації містечка. Для налагодження артільного господарства в підшефному с. Білки туди неодноразово виїздили кращі робітники партійного осередку цукрового заводу.
Трудящі Корнина і району палко відгукувалися на всі важливі події в країні. З містечка та окремих навколишніх сіл на спорудження Дніпрогесу поїхало близько 200 чоловік.
Значних успіхів домоглися трудящі Корнина в довоєнні роки. Після реконструкції заводу виробництво цукру зросло майже в півтора раза. 1935 року на ньому працювало 293 робітники. Зріс і зміцнів Корнинський бурякорадгосп. 1935 року в його розпорядженні було 4219 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 3910 га орної землі. Від заводу до залізничної станції Попільня було прокладено шосе. В 1937 році почав діяти гранітний кар'єр. Його продукція йшла на новобудови в різні кінці Радянського Союзу. Велике значення для дальшого розвитку господарства Корнина і району мало спорудження залізничної лінії Фастів — Житомир, рух по якій відкрито в 1937 році. Вона пройшла на відстані 6 км від райцентру.
В 1938 році Корнин віднесено до селищ міського типу.
На цукровому заводі та в колгоспах району широкого розмаху набув стахановський рух. Зразки самовідданої праці показували Н. О. Заславська, С. П. Пилипенко, С. Д. Марчевський, В. К. Михалевська, Т. Г. Левченко та інші. Вони виконували виробничі норми на 200—250 проц. 1936 року в гості до стахановців району приїздила відома п'ятисотенниця М. В. Гнатенко, яка поділилася досвідом вирощення високих урожаїв цукрових буряків. За сумлінну працю, високі виробничі показники тракториста Корнинської МТС І. М. Стельмаха у 1938 році нагороджено орденом Леніна. 1940 року Великою срібною медаллю Всесоюзної сільськогосподарської виставки відзначено бригадира тракторної бригади МТС Ф. С. Кушніра. Його бригада виробила на 15-сильний трактор по 1067 га умовної оранки. Малою срібною медаллю Виставки були відзначені трактористи А. С. Негодуйко, О. М. Панченко, В. І. Радчук, Я. К. Рокицький та М. Л. Тимошенко.
За роки довоєнних п'ятирічок поліпшилося медичне обслуговування трудящих Корнина. Тут збудовано районну лікарню.
Докорінні зміни сталися в галузі освіти й культури. До 1932 року завершено ліквідацію неписьменності серед дорослого населення. В Корнині працювали середня та семирічна школи, районний будинок культури з залом на 450 місць, дві бібліотеки.
Корнин
Сторінка 3 з 6
робітниць й селянок, на якому було визначено головні напрями діяльності жінок на господарській і культурній ниві району.В центрі уваги Корнинського райкому партії постійно перебувала діяльність цукрового заводу — найбільшого підприємства району. На засіданнях бюро систематично заслуховувались інформації та звіти партосередку і дирекції заводу про наслідки господарювання підприємства, викривалися недоліки і намічалися шляхи для їх усунення. Внаслідок цього поліпшувалися виробничі показники. З 1925 по 1927 рік випуск цукру зріс з 45 982 цнт до 52 536 цнт, а собівартість центнера знизилася на два карбованці.
1928 року в Корнині організовано сільськогосподарську артіль «Бджілка». До неї увійшло 56 господарств незаможних селян. У 1930 році на її базі створено два колгоспи.
В січні 1930 року організовано Корнинську МТС, яка відіграла велику роль у проведенні колективізації в районі та організаційному зміцненні колгоспів. Куркульські елементи намагалися підірвати віру селян у колективне господарювання. Вони приховували зерно й цукрові буряки, щоб штучно зменшити урожайність цих культур. Внаслідок таких ворожих дій цукровому заводу не було додано 20 проц. коренів цукрових буряків. Райком партії вжив заходів щодо широкої популяризації серед селянства можливостей МТС у піднесенні сільськогосподарського виробництва, а райколгоспспілку зобов'язав направити 130 юнаків на курси механізаторів при МТС. 1932 року курси при ній закінчили також 99 бригадирів та 360 ланкових.
В організаційному зміцненні колгоспів активну участь брали Корнинський райком комсомолу і комсомольські організації містечка. Для налагодження артільного господарства в підшефному с. Білки туди неодноразово виїздили кращі робітники партійного осередку цукрового заводу.
Трудящі Корнина і району палко відгукувалися на всі важливі події в країні. З містечка та окремих навколишніх сіл на спорудження Дніпрогесу поїхало близько 200 чоловік.
Значних успіхів домоглися трудящі Корнина в довоєнні роки. Після реконструкції заводу виробництво цукру зросло майже в півтора раза. 1935 року на ньому працювало 293 робітники. Зріс і зміцнів Корнинський бурякорадгосп. 1935 року в його розпорядженні було 4219 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 3910 га орної землі. Від заводу до залізничної станції Попільня було прокладено шосе. В 1937 році почав діяти гранітний кар'єр. Його продукція йшла на новобудови в різні кінці Радянського Союзу. Велике значення для дальшого розвитку господарства Корнина і району мало спорудження залізничної лінії Фастів — Житомир, рух по якій відкрито в 1937 році. Вона пройшла на відстані 6 км від райцентру.
В 1938 році Корнин віднесено до селищ міського типу.
На цукровому заводі та в колгоспах району широкого розмаху набув стахановський рух. Зразки самовідданої праці показували Н. О. Заславська, С. П. Пилипенко, С. Д. Марчевський, В. К. Михалевська, Т. Г. Левченко та інші. Вони виконували виробничі норми на 200—250 проц. 1936 року в гості до стахановців району приїздила відома п'ятисотенниця М. В. Гнатенко, яка поділилася досвідом вирощення високих урожаїв цукрових буряків. За сумлінну працю, високі виробничі показники тракториста Корнинської МТС І. М. Стельмаха у 1938 році нагороджено орденом Леніна. 1940 року Великою срібною медаллю Всесоюзної сільськогосподарської виставки відзначено бригадира тракторної бригади МТС Ф. С. Кушніра. Його бригада виробила на 15-сильний трактор по 1067 га умовної оранки. Малою срібною медаллю Виставки були відзначені трактористи А. С. Негодуйко, О. М. Панченко, В. І. Радчук, Я. К. Рокицький та М. Л. Тимошенко.
За роки довоєнних п'ятирічок поліпшилося медичне обслуговування трудящих Корнина. Тут збудовано районну лікарню.
Докорінні зміни сталися в галузі освіти й культури. До 1932 року завершено ліквідацію неписьменності серед дорослого населення. В Корнині працювали середня та семирічна школи, районний будинок культури з залом на 450 місць, дві бібліотеки.