Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Кодня

збройна сутичка, що закінчилася поразкою селян. Активного учасника і керівника виступу П. Бойчука було заарештовано і заслано в Сибір. Через два роки трудящі Кодні виступили за збільшення оплати праці на бурякових плантаціях. Місцевим влас­тям вдалося придушити і це заворушення.
Столипінська аграрна реформа не поліпшила економічного становища селян, ще більше загострила класові суперечності на селі. Процес обезземелення та кла­сового розшарування тривав далі. Не маючи тяглової сили, сільськогосподарського реманенту, багато селян продавали свої земельні наділи місцевим куркулям. Так, наприкінці 1912 року в містечку вже налічувалося майже 200 безземельних госпо­дарств.
У 1913 році населення Кодні становило 2994 чоловіка. Тут містилися волосне управління, поштова станція, лікарня на 18 ліжок, аптека. 1912 року відкрили двокласне училище.
В роки першої світової імперіалістичної війни багатьох коднянців мобілізували на фронт. Різко скоротилися посівні площі, зменшилася кількість худоби. Мало­земельні господарства розорялися, не вистачало робочих рук.
З великою радістю трудящі Кодні зустріли звістку про перемогу Жовтневого збройного повстання в Петрограді, про II Всеросійський з'їзд Рад, який відбувся в Петрограді, про ленінські декрети. У січні 1918 року селяни реквізували помі­щицьке майно, розподілили землю, що підлягала конфіскації. Значну допомогу в цій справі подавали солдати 100-ї артилерійської бригади, яка в цей час стояла в містечку. Тоді ж тут встановлено Радянську владу. Та здійснення перших соціалістичних перетворень в лютому 1918 року перервали німецькі загарбники. Окупанти чинили жорстокі розправи над місцевим населенням, арештовували акти­вістів. Після краху німецької окупації владу в Кодні захопили петлюрівці. Навесні 1919 року 1-а Українська радянська дивізія під командуванням М. О. Щорса роз­горнула бойові дії проти петлюрівців і визволила містечко. Багато коднянців добровільно влилося в ряди Червоної Армії.
На залізничній станції Кодня в складі екіпажу бронепоїзда «Грозний» брав участь у боротьбі з петлюрівцями В. В. Вишневський, згодом російський радян­ський письменник.
Під керівництвом містечкового та волосного ревкомів коднянці приступили до соціалістичного будівництва. Був створений комбід, який став ініціатором орга­нізації селянами комуни. Він проводив велику роботу по згуртуванню місцевої бідноти, розподілу поміщицької і церковної землі. В серпні 1919 року петлюрівські банди захопили Кодню. Почалися масові арешти, грабежі, погроми, насильства. У кінці вересня того ж року, після легендарного походу Південної групи військ з-під Одеси в район Коростеня на з'єднання з частинами 12-ї армії, в Кодні була відновлена Радянська влада.
Почали працювати ревком та комбід. У січні 1920 року відбувся з'їзд комбідів Коднянської волості, який ухвалив рішення підтримувати Радянську владу, пере­розподілити землю. Весною 1920 року радянське будівництво було перерване поль­ськими окупантами. 8 червня 1920 року радянські війська визволили Кодню від ворога. Відновили роботу волосний і сільський ревкоми, було створено волосний комнезам, головою якого став учасник визволення містечка від польських інтервен­тів Д. С. Перехрестюк, член партії з 1917 року, колишній матрос. 15 грудня 1920 року він був підступно вбитий бандитами.
Відбудова народного господарства відбувалася в умовах жорстокої класової боротьби. Не вистачало коштів, дуже слабкою була матеріальна база. Становище ускладнювалося епідемією тифу, яка спалахнула в грудні 1920 року. Та коднянці за допомогою держави самовіддано піднімали з руїн господарство, водночас допома­гаючи Червоній Армії, робітникам промислових центрів, голодуючим Поволжя.
В кінці 1920 року в Кодні створено партійний осередок, секретарем якого обрали А. К. Олійника. 12 комуністів очолили боротьбу трудівників за здійснення планів соціалістичного будівництва. В квітні 1921 року обрано сільську Раду. При ній працювали постійно діючі комісії, до роботи в яких залучались місцеві активісти. Значну допомогу партійному осередку та сільраді у відбудові народного господарства, зміцненні Радянської влади в містечку, боротьбі з куркулями подавав комнезам. Його члени виявляли у куркулів лишки землі, здійснювали контроль за її розподілом і використанням. Волосний з'їзд комнезамів, який відбувся 1921 року, відзначив, що у волості виявлено і взято на облік 625 десятин куркуль­ської землі.



Сучасна карта - Кодня