Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Овруч

Сторінка 11 з 11
Гідною зміною й помічниками кому­ністів є комсомольці. Вони об’єднані в 31 первинну організацію, що має у своїх лавах 1655 членів ВЛКСМ. На підприємствах, в установах, навчальних закладах – всюди вони прагнуть бути відмінниками праці, заспівувачами патріотичних почи­нань.
Зросла роль міської Ради. В 1971 році до її складу обрано 51 депутата. Серед них – 28 робітників, 26 членів КПРС, 9 комсомольців, 21 жінка. У своїй діяльності Рада спирається на 8 постійних комісій, до роботи в яких залучено, крім депутатів, 35 активістів з числа кращих виробничників. Добре працює постійна комісія про­мисловості, транспорту та зв’язку. Вона розглядає питання підвищення якості продукції, піднесення трудової дисципліни, вивчає умови та організацію праці на підприємствах й добивається усунення виявлених недоліків. За її пропозицією ряд питань обговорювався на засіданнях виконкому, сесіях міської Ради. Заслужений авторитет завоював торговельний відділ на громадських засадах, який домігся значного поліпшення роботи підприємств торгівлі та громадського харчування, культурного обслуговування трудящих.
Жителі міста підтримують міцні зв’язки з трудівниками сусідньої Гомельської області Білоруської РСР. Тут, на межі двох братніх республік, височить Курган Дружби. На честь 50-річчя Радянської влади біля нього посаджено Парк Дружби, де часто проводяться теплі зустрічі представників Овруча й Єльського та Мозирського районів БРСР.
Міцна дружба єднає жителів Овруча з трудящими соціалістичної Чехословаччини. У місто не раз приїздили батько та брати Яна Налепки, які є почесними громадянами Овруча, а також земляки – колишній сабуровець, генерал Чехо­словацької армії Мартин Корбеля, член ЦК КП Словаччини Вільям Шалгович, представники посольства ЧССР у Москві та консульства в Києві.
Овруч багатий на пам’ятники історії та архітектури. На перехресті вулиці Вок­зальної та Радянської в 1958 році встановлено танк Т-34 на честь воїнів-танкістів, які загинули у запеклому бою проти гітлерівців на підступах до міста. На при­вокзальній площі 1963 року збудовано пам’ятник партизанам-визволителям Овруча від німецько-фашистських загарбників. Тоді ж у міському парку споруджено па­м’ятник Герою Радянського Союзу Яну Налепці. У центрі міста в день 50-річчя утворення СРСР відкрито пам’ятник В. І. Леніну. З архітектурних пам’яток старо­вини великий інтерес викликають церква Василія, збудована ймовірно відомим зодчим XII ст. П. Милонєгом, реставрована 1908 – 1912 рр. видатними російськими архітекторами О. В. Щусєвим та П. П. Покришкіним, а також пам’ятник древлянському князю Олегу.
В Овручі народилися В. Є. Графф (1819 – 1867) – вітчизняний лісівник, піонер степового лісорозведення, М. В. Бєлов – російський радянський кристалограф, академік АН СРСР (з 1953 р.), лауреат Державної премії (з 1952 р.), В. Г. Богораз-Тан (1865 – 1936) – російський радянський етнограф, лінгвіст і письменник, один з ініціаторів створення писемності народів Півночі, автор перших підручників, словників та граматики чукотською мовою, С. Т. Шмуйло (1907 – 1965 рр.) – генерал-лейтенант, Мойсей Аронський (1898 –1940) – єврейський радянський прозаїк.
Невпізнанно змінилося обличчя стародавнього слов’янського міста. Воно роз­рослося, помолоділо. Заможно живуть його люди, які разом з усім радянським народом впевнено крокують вперед по шляху, вказаному великим Леніним.


Сучасна карта - Овруч