Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Бердичів

Сторінка 11 з 14
заводу Київська студія науково-популярних фільмів 1963 року присвятила хроні­кально-документальний фільм.
У значне верстатобудівне підприємство перетворився завод «Комсомолець», який з 1959 року спеціалізується на випуску токарно-револьверних верстатів. За сумлінну працю 1966 року 11 працівників нагороджені орденами й медалями, в т. ч. орденом Леніна — фрезерувальник Ф. Н. Пилипець, орденом Трудового Червоного Прапора — директор заводу І. Б. Пржеорський.
Значної реконструкції зазнав шкірзавод ім. Ілліча. Він перетворився в одне з найбільших підприємств республіки. Тут з 1961 року діє перша в Радян­ському Союзі напівавтоматична лінія виробництва хрому, завдяки чому рівень механізації перевищує 90 проц. Порівняно з 1913 роком випуск твердих шкір- товарів збільшився в 1965 році у 5 разів, хрому — в 50. Свій досвід в освоєнні нової технології підприємство багато разів демонструвало на Всесоюзній виставці досяг­нень народного господарства, за що у 1967 році його відзначено дипломами 1-го, 2-го та 3-го ступенів і Золотою медаллю Виставкому. За багаторічну сумлінну працю та високі виробничі показники 1966 року 31 робітника нагороджено орде­нами й медалями, в т. ч. бригадира шкірзаводу Б. М. Луференка та робітницю О.    П. Федорову — орденом Леніна, механіка М. М. Мазуренка, майстра П. М. Шев­ченка та робітника О. С. Ашихміна — орденом Трудового Червоного Прапора.
Добрих успіхів домоглися також колективи швейної фабрики, залізничної станції, рафінадного заводу, м’ясокомбінату та інших підприємств. 128 праців­ників виробничих колективів відзначено орденами й медалями. Серед них орденом Леніна нагороджено котельника електростанції Л. І. Тельнова, орденом Трудового Червоного Прапора — слюсарів рафінадного заводу І. 3. Галяса та О. Ф. Степовика, фасувальницю цього ж підприємства Л. Ф. Попель, шофера міського автогосподар­ства Б. Г. Стасенка, робітницю заводу продтоварів (заснований 1964 р.) В. Я. При­щепу, швачок швейних фабрик № 1 і № 2 С. К. Морозовську, М. І. Заруцьку та майстра О. П. Ткачук.
Міська партійна та комсомольська організації багато уваги приділяли поши­ренню руху за комуністичну працю, який виник у жовтні — листопаді 1958 року. Першими у місті звання колективів комуністичної праці здобули на заводі «Прогрес» бригади Р. С. Томашевського й Н. Ф. Сивобородька та ливарний цех, очолюваний комуністом В. А. Козловським. У 1965 році це звання присвоєно 10 колективам підприємств. 5948 робітників і службовців стали ударниками комуністичної праці.
Успішно розвивалася промисловість міста в роки восьмої п’ятирічки. Збудо­вано й пущено дві черги ливарного комплексу заводу «Прогрес», друкоофсетну фаб­рику, нові цехи на заводах «Комсомолець», ім. Ілліча та рафінадному, розширилися швейні фабрики, цегельний завод та шкіряновзуттєвий комбінат, створений 1965 року.
Високих показників добилися виробничі колективи в 1967 ювілейному році. Про­мисловість міста виконала свій план достроково, до 24 грудня. За успіхи, досягнуті в змаганні на честь 50-річчя Великого Жовтня, Пам’ятним Червоним прапором ЦК КП України, Президії Верховної Ради УРСР, Ради Міністрів УРСР та Укрпроф- ради відзначено завод «Прогрес», Пам’ятним Прапором Південно-Західної заліз­ниці — колектив станції Бердичів, Цегельному заводу вручено перехідний Черво­ний прапор Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради. Завод «Комсомолець» відзначе­ний Пам’ятним прапором обкому партії, облвиконкому та облпрофради. Високі темпи праці тривали й в наступні роки. Включившись у соціалістичне змагання на честь 100-річчя з дня народження В. І. Леніна й за гідну зустріч XXIV з’їзду КПРС, робітники заводів, фабрик підготували славні трудові подарунки. Вони не лише успішно виконали план 1970 року, а й достроково, до 12 листопада, завер­шили завдання восьмої п’ятирічки; підприємства легкої промисловості — 1 жовтня. Понад тисячу чоловік наприкінці ювілейного року працювали в рахунок 1972, а 300 — в рахунок 1973 років. Трудова активність бердичівців відзначена Ленін­ською ювілейною медаллю, яку одержало 3541 чоловік. Три цехи, шість дільниць, 54 бригади завоювали право називатися колективами ім. XXIV з’їзду КПРС.
Радісними виявилися підсумки восьмої п’ятирічки. Випуск промислової про­дукції зріс на 40 проц., а загальна сума прибутків — у 2,2 раза. За високі показ­ники в роботі 172 трудівники нагороджено орденами й медалями. Формувальник ливарного цеху заводу «Прогрес» К. К. Ворона удостоєний


Сучасна карта - Бердичів