Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Бердичів

Сторінка 10 з 14
станційні приміщення. Та ціною величезних зусиль пра­цівників транспорту з допомогою трудящих міста через 6 годин рух поїздів від­новлено.
Водночас бердичівці подавали всебічну допомогу фронту. Колективи заводів «Прогрес», «Комсомолець», електростанції ремонтували танки, гармати,
автома­шини, шкірзаводу й міськпромкомбінату — лагодили обмундирування, взуття. У місті розміщалося 12 воєнних госпіталів, яким передано 4260 ліжок, 650 матра­ців, 130 подушок. 1-го Травня 1944 року поранені воїни одержали від населення 5580 подарунків. З серпня розпочали свою діяльність курси медсестер, випускники яких направлялися на роботу в госпіталі. На побудову танкової колони «Патріот -Батьківщини» жителі міста внесли 2114 тис. крб., за що одержали подяку від Вер­ховного головнокомандуючого. Передплачено також на 2245 тис. крб. 3-ї Державної воєнної позики та на 809 тис. крб. 4-ї грошово-речової лотереї. В центрі уваги пар­тійних та радянських органів була допомога родинам військовослужбовців, інвалі­дам, сиротам. У 1944 році 1287 сімей фронтовиків одержували грошову допомогу, їм завезено 1950 тонн палива. З 15 жовтня по 15 листопада проходив місячник допомоги сім’ям військовослужбовців. У фонд допомоги сиротам зібрано 20 тис. крб.
Жителі міста подали значну шефську допомогу колгоспам району у проведенні першої після визволення весняної сівби, підприємства виділяли вугілля, залізо, влітку трудящі Бердичева провели два масові недільники на збиранні врожаю зернових культур.
Під керівництвом міськкому партії, міськвиконкому розгорнулася робота щодо впорядкування міста. З цією метою організовувалися недільники, в яких тільки 1944 року взяло участь близько 20 тис. чоловік. На кінець року в місті працювали 23 медичні заклади, в т. ч. міська лікарня, поліклініка, пологовий будинок, які обслуговували 25 лікарів, 95 медичних працівників з середньою освітою. Тоді ж відновили роботу 8 шкіл, в яких навчалося понад 3500 дітей, працювало 110 учите­лів, а також учительський інститут, механічний технікум, медичне, педагогічне та ремісниче училища, школа ФЗН.
Перемога над фашистською Німеччиною сприяла ще більшому піднесенню твор­чої активності мас. У робітничі колективи прийшло з армії нове поповнення. Радян­ська держава змогла більше виділити коштів на відновлення й дальший розвиток промислових підприємств, значну допомогу в цьому подавали братні республіки, які надсилали устаткування, матеріали. Ставали до ладу нові цехи, фабрики, що рік у рік нарощували потужності. На кінець 1950 року діяло понад 30 підпри­ємств, на яких працювало 9280 робітників, 424 з них виконали за п’ятирічку від 6 до 24 річних норм. Лише в 1950 році впроваджено у виробництво 220 раціоналі­заторських пропозицій з економічним ефектом 2,2 млн. карбованців.
За роки четвертої п’ятирічки багато зроблено щодо впорядкування міста. На ці потреби в 1945—1947 рр. витрачено 1,5 млн. крб. Крім того, силами громадськості виконано робіт на суму близько 740 тис. крб. Було впорядковано парк ім. Шев­ченка, бульвар, обладнано пляж, водну станцію, посаджено 30 тис. дерев та кущів. На кінець 1950 року діяло 70 магазинів, 60 ларків, 11 їдалень, 3 чайні, 38 буфетів.
У 14 школах міста навчалося понад 6 тис. учнів; учительський інститут, меха­нічний технікум, медична та педагогічна школи випустили протягом 1945—1950 рр. понад 1200 спеціалістів.
У наступні роки реконструювалися старі підприємства, будувалися нові. Ва­лова продукція заводу «Прогрес» уже 1955 року перевищувала довоєнний рівень у 10 разів. За 1958—1965 рр. збудовано головний виробничий корпус площею понад 300 тис. кв. метрів, одержано першокласне устаткування. Підприємство почало випускати автоматичні преси, вакуум-фільтри, сушильні барабани, холодильне устаткування для хімічної промисловості. Його продукція стала відома далеко за межами республіки, не раз експонувалася на Лейпцігському ярмарку, міжна­родних виставках хімічної промисловості у чехословацькому місті Брно. За само­віддану працю 1966 року 23 робітники нагороджено орденами й медалями, в т. ч. орденом Леніна — формувальника П. І. Ляшенка, електрозварницю Л. І. Горбаченко, орденом Трудового Червоного Прапора — слюсаря Г. І. Васькова, елек­трика А. О. Ніколаєва, головного інженера заводу П. П. Ягодіна. Трудовим будням


Сучасна карта - Бердичів