Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Бердичів

Опинившись в оточенні з підбитою машиною, танкісти дві доби вели нерівний бій і ремонтували ходову частину. За цей час вони знищили 8 фашистських танків, кілька автомашин та велику кількість гітлерівських солда­тів. Коли неполадки було усунено, сміливці повернулися в
розташування радян­ських військ і притягли на буксирі німецький танк.
Понад два з половиною роки перебувало місто в руках гітлерівців. За час оку­пації воно було місцем масового знищення радянських людей. Гестапівці стратили 38 536 чоловік. Крім того, на каторгу до Німеччини вивезли 11,5 тис. жителів. Але ніякі тортури не змогли залякати радянських людей. У місті з серпня 1941 року діяло кілька підпільних організацій. Значну роботу проводила підпільна патріотична група залізничників у складі 50 чоловік, очолювана комуністом А. Р. Яворським. Вона виводила з ладу паровози та вагони, псувала колійне господарство, мала неве­личку підпільну друкарню, в якій друкувала антифашистські листівки. Гітлерівці в січні 1942 року провели на станції масові арешти, під час яких схопили й членів групи. А. Р. Яворський зумів дістатися до партизанського з’єднання О. М. Сабу­рова, в складі якого продовжував боротьбу з ворогом і в одному з боїв поліг смертю героя. Проте підпільники продовжували діяти. Група у складі В. Ю. Завадського, А. Л. Щолкіна, С. Л. Луженецького, Я. А. Нокель проводила диверсійні операції на залізничній станції. В лютому 1943 року гестапівці заарештували їх і розстрі­ляли. Друга підпільна патріотична група діяла на цукерковій фабриці. Вона вкла­дала вибухівку в пачки цукерок, що виготовлялися для окупантів. Гестапо натра­пило на слід патріотів. Заарештовані ним 8 чоловік пропали безвісти.
Війська 1-го Українського фронту 5 січня 1944 року, зламавши оборону во­рога, оволоділи містом. У боях за Бердичів відзначилися 24-а, 389-а, 395-а Таманська Червонопрапорна та 117-а гвардійська стрілецькі дивізії, 44-а гвардійська Червонопрапорна танкова бригада, 227-а штурмова авіаційна дивізія. За муж­ність і відвагу, виявлені під час штурму міста, сотні солдатів і офіцерів відзначено орденами й медалями, а командиру 71-ї бригади 9-го механізованого корпусу пол­ковнику В. В. Луппову присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно). Всім з’єднанням та частинам, які відзначилися у боях за Бердичів, присвоєно на­йменування «Бердичівських», а 395-а Таманська Червонопрапорна стрілецька дивізія і 69-й гвардійський артилерійський Новоросійський Червонопрапорний полк ще й нагороджені орденом Суворова 2-го ступеня. Активну участь у боротьбі проти німецько-фашистських загарбників брали й бердичівці. 7800 з них билися проти ворога на фронтах, у підпіллі та в партизанських загонах. За виявлений героїзм 5646 чоловік нагороджено орденами й медалями, а льотчиці П. В. Гельман та ком­бату К. А. Томашевському присвоєно звання Героя Радянського Союзу. 4623 уро­дженці Бердичева загинули смертю хороб­рих. У боях за місто поліг вірний син азер­байджанського народу Герой Радянського Союзу А. Р. Аширбеков.
Відступаючи, гітлерівці завдали значної шкоди промисловості міста, повністю зруйнували цукровопісочний завод, приміщення залізничної станції, навчальні та культурно-освітні заклади, 449 будинків. За час окупації більш як у 4 рази зменшилася кількість населення й на січень 1944 року становила лише 18 тисяч.
Одразу після визволення відновили діяльність міськком КП(б)У, міськрада, міськком комсомолу, які мобілізували всіх трудящих на відбудову зруйнованого господарства. Протягом 1944 року на підприємствах та в установах відновили діяль­ність 27 первинних парторганізацій, у яких налічувалося 297 комуністів, і 47 пер­винних комсомольських організацій. Завдяки самовідданій праці трудящих у сере­дині січня дала перший струм електростанція, став до ладу водогін. Завод «Про­грес» розпочав виготовлення запасних частин для підшефних колгоспів, виконував ряд замовлень для відродження шахт Донбасу. 8 січня дав першу продукцію завод ім. Ілліча. З допомогою держави здійснювалося відродження рафінадного та цегель­ного заводів, швейної фабрики, млинів № 5 і 19. Велику роботу провели залізнич­ники, які в короткий строк відновили роботу вузла. На кінець 1944 року з 39 під­приємств, що існували до війни, діяло 29. Працювати доводилося у надзвичайно складних умовах. 21 березня 1944 року фашистська авіація вивела з ладу залізнич­ний вузол, розбомбила


Сучасна карта - Бердичів