Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Великі Коровинці

Сторінка 3 з 6
буржуазно-націоналістичної Директорії. У лютому 1919 року радянські війська визволили село. 19 лютого у Великих Коровинцях організовано революційний комітет. Його головою був О. М. Недзельський. Ревком вів боротьбу з рештками банд, дбав про заготівлю хліба, згуртовував трудящих на піднесення економіки села, розгортання роботи цукрового заводу.
Спираючись на допомогу Радянської влади, сільська біднота взялася до госпо­дарювання. Були засіяні перші десятини наділеної землі. Змучені постійними злид­нями, люди з нетерпінням чекали жнив. Але над селом знову нависла небезпека. Скориставшись просуванням Денікіна на півдні України, у похід на Київ із-за  Збруча рушили недобиті банди петлюрівців. На початку серпня 1919 року село опинилося в руках ворога, тут почали поновлюватися старі порядки.
Восени 1919 року радянські війська визволили Житомирський повіт. Було від­новлено роботу ревкому. Його очолив комуніст Самчук. У січні 1920 року створено партійну групу, до складу якої ввійшло 5 комуністів. Партійний осередок керував боротьбою трудящих села за зміцнення Радянської влади.
17 січня 1920 року в Коровинцях відбувся губернський з'їзд працівників цукро­вої промисловості Волині. Представник Коровинецького заводу доповідав з'їздові, що підприємство працює майже нормально, що за час, який минув після визволення, перероблено близько 2560 тонн цукрових буряків і одержано 368 тонн цукру.
В квітні 1920 року, коли на Україну вдерлися польські інтервенти, Великі Коровинці знову опинилися в руках ворога. Понад місяць окупанти хазяйнували в се­лі. В червні того року частини Першої Кінної армії під командуванням С. М. Будьонного визволили село. Лише після цього для трудящих Великих Коровинців настав період мирного будівництва. З великими труднощами зіткнулися робітники й селя­ни, починаючи відбудову господарства. В роки воєнної інтервенції вороги Радянської влади вивезли з села 1200 голів великої рогатої худоби, 700 коней. На 70 проц. були зруйновані виробничі приміщення цукрозаводу. Загальна сума збитків, завданих підприємству, становила понад 2,5 млн. карбованців. Спільними зусиллями робітники й селяни з допомогою держави відбудували зруйноване господарство. Селяни допомагали робітникам піднімати з руїн цукрозавод, робітники допомагали сільській бідноті налагоджувати сільське господарство. Керівництво цією роботою здійснювали ревком і партійний осередок.
В грудні 1920 року створено комітет незаможних селян (КНС). Спираючись на сільський актив, комуністи, яких у селі було вже 10 чоловік, проводили серед насе­лення велику організаційну та масово-політичну роботу. Вони роз'яснювали головні завдання щодо зміцнення Радянської влади, допомагали молоді створити комсомоль­ську організацію, були ініціаторами організації комітету взаємодопомоги, спожив­чої кооперації та гуртків ліквідації неписьменності.
1922 року став до ладу цукрозавод і за рік виробив 1158 тонн цукру. Комуністи згуртовували сільську бідноту навколо комнезаму, залучали селян до різних форм кооперації. У жовтні 1922 року 8 селянських господарств об'єдналися в комуну.
Після змін в адміністративно-територіальному поділі 1923 року Великі Коровня  ці були віднесені до Янушпільського району Житомирського округу. В цей час у селі мешкало 3550 чоловік. Працювала лікарня на 25 ліжок. За роки, що минули після закінчення громадянської війни, певних успіхів було досягнуто в культурному будівництві. З 1920 року почала працювати початкова школа. Тоді ж відкрито сельбуд та бібліотеку. Працівники цих закладів провадили серед населення бесіди, допомагали створювати гуртки художньої самодіяльності, влаштовували вечори.
Так, крок за кроком, трудящі Великих Коровинців прямували вперед шляхом, відкритим Великим Жовтнем. Багато уваги парторганізація та сільська Рада при­діляли розвиткові соціалістичних форм господарювання. 1928 року в селі було організовано Товариство спільного обробітку землі (ТСОЗ), а 1929 — перший кол­госп, якому було присвоєно ім'я Г. Вакуленчука. В 1930 році виник ще один колгосп — «Перше травня». Члени комуни й ТСОЗу згодом також вступили до колгоспів.
Розвиткові колективізації та зміцненню колгоспів всіляко намагалися перешко­дити куркулі. Вони агітували селян виходити з колгоспів, розбирати


Сучасна карта - Великі Коровинці