Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Народичі

Сторінка 3 з 6
Безмежну відданість Радянській владі продемонстрували комсомольці та молодь містечка в боротьбі з бандою Тютюнника. В листопаді 1921 року десятки юнаків влилися в бригаду Г. І. Котовського і в її складі відважно билися до повного розгро­му банди.
7 листопада 1922 року в Народичах відбувся 1 волосний з'їзд Рад, на якому обрано волосний виконком. 1923 року після введення нового адміністративно-територіального поділу містечко стає центром Народицького району Коростенської округи. Тоді ж створено районний комітет партії, райвиконком та інші районні організації.
На кінець 1925 року закінчилася відбудова народного господарства. На цей час у Народичах працювало 2 водяні і один паровий млини, лісопильний завод, 5 маслобоєнь, 12 крупорушок, 4 шкіряні і смолокурний заводи, цегельня. Відроджувалося і сільське господарство. Бідняцькі й середняцькі маси постійно відчували турботу про них з боку Радянської влади, яка всіляко допомагала їм. 1924 року в Народичах створюється кредитне товариство, через яке селяни могли придбати сільськогоспо­дарські машини, реманент, худобу, насіння.
Дальшого розвитку набули медицина, освіта й культура містечка. Поповнювалися штати лікарні. Тут працювали лікар, стоматолог, фармацевт, 4 фельдшери, акушерки і медицинські сестри. Завдяки поширенню санітарно-гігієнічних знань серед жителів вдалося запобігти захворювань на висипний тиф та інші інфекційні хво­роби. Діти шкільного віку навчалися у семирічній школі. Для дорослого населення організовувалися гуртки ліквідації неписьменності. Культурно-освітню роботу проводили хати-читальні. 1925 року збудовано новий сельбуд. Демонструвалися кінофільми.
Після XV з'їзду ВКП(б) комуністи та комсомольці Народичів розгорнули активну роботу серед селян щодо втілення в життя ленінського кооперативного плану. З їх ініціативи 1929 року організовано колгосп «Червона зірка». До нього вступило 19 сімей, а наступного року ще 200. Першим головою артілі обрано M. JI. Орла. Колективізація в Народичах проходила в умовах гострої класової боротьби.
1932 року колективізацію було завершено. Крім ар­тілі «Червона зірка», утворилося ще 5. Допомогу колгос­пам подавала Народицька МТС, заснована 1932 року.
Важливу роль у піднесенні колгоспної економіки відіграв стахановський рух, ініціатором якого в селі виступила передова льонарка артілі «Червона зірка» Т. В. Дубок. З кожного гектара посіву вона збирала по 14,5 цнт льоноволокна та натіпувала за день по 50 кг волокна при нормі 6 кг. Радян­ський уряд високо оцінив працю колишньої батрачки Т. В. Дубок, нагородивши її орденами Леніна і «Знак Пошани». 1937 року передову льонарку обрано депутатом Верховної Ради Союзу PCP 1-го скликання. Про славну трудівницю в народі співали:
Там, де сонце в небі кружить, Де цвіте в полях льонок, Дзвінко ллється пісня дужа Про стахановку Дубок. . .
Почин Т. В. Дубок був підхоплений іншими трудівниками. В 1937 році за високі врожаї льону нагороджено ланкових колгоспу «Червона зірка» А. В. Котлярчук — орденом Леніна і H. Т. Гордін — орденом Трудового Червоного Прапора. Наполегливо працювали в той час льонозбиральник Народицької МТС А. Р. Остапчук, трактористи М. П. Туленко, M. І. Вернигора, бригадир рільничої бригади І. У. Кот­лярчук. Понад 150 стахановців налічували колгоспи села.
З кожним роком міцніла їх економіка і зростав матеріальний добробут трудящих. У 1939—1940 pp. працівникам колгоспних ланів видавали на трудодень по 2—3 кг зерна та по 1,5—2 крб. грішми.
Дальшого розвитку набувала місцева промисловість. Кустарі (шевці і кравці) та гончарі об'єдналися в 1932 році у промислову артіль «Червоний промінь». Було збудовано комбінат переробки деревини і виготовлення цегли, електростанцію.
Завдяки піклуванню партії та уряду розширилася мережа медичних і культурно-освітніх закладів. Трудящих обслуговували лікарня з хірургічним, терапевтич­ним, пологовим відділеннями, поліклініка із зубопротезним кабінетом, санітарно-епідеміологічна станція. 1935 року семирічна школа реорганізована в середню. 1936 року відкрито середню школу № 2. 1939 року для середньої школи № 1 збудо­вано двоповерхове приміщення. За роки довоєнних п'ятирічок повністю ліквідовано неписьменність серед дорослого


Сучасна карта - Народичі