Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
колгоспу «Радянська Україна» Ємільчинського району Є. А. Саух, доярці колгоспу ім. XX з'їзду КПРС Бердичівського району M. С. Гуменюк. доярці колгоспу ім. Шевченка Ємільчинського району P. С. Кот, машиністу льонопереробного пункту колгоспу «Зоря комунізму» Народицького району M. С. Вернигорі, голові колгоспу «Україна» Дзержинського району Ф. Д. Долибцю та секретареві Троянівського райкому КП України Ф. Г. Курієнку). Ланкова колгоспу «Україна» Дзержинського району М. А. Марцун була удостоєна цього почесного звання вдруге.
Дальший крок уперед зробило сільське господарство в 1959—1965 рр. Після реорганізації МТС трактори, комбайни та інша техніка перейшли в розпорядження колгоспів. Швидкими темпами здійснювалася електрифікація сільського господарства. На основі зміцнення матеріально-технічної бази колгоспів дедалі зростала продуктивність сільськогосподарського виробництва.
Втілюючи в життя рішення жовтневого (1964 р.), березневого (1965 р.) і наступних Пленумів ЦК КПРС, хлібороби області на кінець семирічки виробили в розрахунку на 100 га угідь 37,9 цнт м'яса і 174,2 цнт молока. Неподільні фонди колгоспів на кінець 1965 року становили 399 млн. крб., у 2,2 раза більше, ніж у 1958 році. Прискореними темпами здійснювалась електрифікація колгоспів. З 595 господарств було електрифіковано 540, причому більшість одержувала енергію від державної енергомережі.
За успіхи, досягнуті у розвитку сільськогосподарського виробництва, колгосп «Більшовик» Андрушівського району удостоєно ордена Леніна. 1980 працівників колгоспів і радгоспів нагороджено орденами і медалями, а 12 присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці (ланковій колгоспу «Перше травня» Черняхівського району Н. Г. Загладі, доярці радгоспу «Карпівці» Чуднівського району А. Ф. Лихуші, ланковій колгоспу ім. Щорса Ємільчинського району Л. С. Сербин, голові колгоспу ім. Калініна Радомишльського району Л. Н. Тарасюку та іншим).
Саме в цей час Герой Соціалістичної Праці ланкова колгоспу ім. «Перше травня» Черняхівського району Н. Г. Заглада з сторінок газети «Правда Украйни» звернулася до всіх хліборобів республіки: «Бережіть честь хлібороба!». Заклик Н. Г. Затлади знайшов широку підтримку і схвалення серед трудівників країни.
Завдяки трудовим зусиллям колгоспного селянства і величезній допомозі Радянського уряду за роки восьмої п'ятирічки набагато зміцніла матеріально-технічна база сільського господарства. Капіталовкладення в сільське господарство дорівнювали 400 млн. крб., з них 311 млн. крб. у колгоспах і радгоспах. Підвищився рівень механізації виробничих процесів у рослинництві і тваринництві. Тільки за останні роки господарства області одержали 10,5 тис. тракторів, понад З тис. вантажних автомашин, близько 8 тис. зернових та ін. комбайнів з союзних республік і насамперед з Російської Федерації.
Вживалися заходи щодо підвищення родючості грунтів. За п'ятирічку осушено понад 58 тис. га перезволожених земель. 1970 року колгоспи і радгоспи області виробили на 100 га сільгоспугідь молока — 229 цнт, м'яса — 59,3 цнт. За роки п'ятирічки неподільні фонди колгоспів зросли на 43 проц. і становили на 1 січня 1971 року 517,5 млн. крб.
Однією з провідних товарних культур в області є картопля. В структурі посівів поліських господарств вона займає 10—12 і більше проц. За посівними площами та
обсягом виробництва картоплі Житомирщина посідає друге місце в республіці і є одним з основних постачальників «другого хліба» промисловим центрам республіки. Значне місце в економіці колгоспів належить цукровому буряку, льону-довгунцю і хмелю. Валовий збір хмелю за восьму п'ятирічку зріс у півтора раза. Чималий вклад у розвиток хмелярства Житомирщини вносить Українська дослідна станція хмелярства, яка успішно впроваджує досягнення
Житомирська область
Сторінка 41 з 48
Всесоюзної сільськогосподарської виставки. У 1958 році за високі виробничі показники 105 чоловік нагороджено орденом Леніна, 264 — орденом Трудового Червоного Прапора, 436 — орденом «Знак Пошани» і близько 800 чоловік — медалями «За трудову доблесть» і «За трудову відзнаку». Тоді ж 7 передовикам сільськогосподарського виробництва присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці (ланковій колгоспу ім. Калініна M. С. Худолій, ланковій Дальший крок уперед зробило сільське господарство в 1959—1965 рр. Після реорганізації МТС трактори, комбайни та інша техніка перейшли в розпорядження колгоспів. Швидкими темпами здійснювалася електрифікація сільського господарства. На основі зміцнення матеріально-технічної бази колгоспів дедалі зростала продуктивність сільськогосподарського виробництва.
Втілюючи в життя рішення жовтневого (1964 р.), березневого (1965 р.) і наступних Пленумів ЦК КПРС, хлібороби області на кінець семирічки виробили в розрахунку на 100 га угідь 37,9 цнт м'яса і 174,2 цнт молока. Неподільні фонди колгоспів на кінець 1965 року становили 399 млн. крб., у 2,2 раза більше, ніж у 1958 році. Прискореними темпами здійснювалась електрифікація колгоспів. З 595 господарств було електрифіковано 540, причому більшість одержувала енергію від державної енергомережі.
За успіхи, досягнуті у розвитку сільськогосподарського виробництва, колгосп «Більшовик» Андрушівського району удостоєно ордена Леніна. 1980 працівників колгоспів і радгоспів нагороджено орденами і медалями, а 12 присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці (ланковій колгоспу «Перше травня» Черняхівського району Н. Г. Загладі, доярці радгоспу «Карпівці» Чуднівського району А. Ф. Лихуші, ланковій колгоспу ім. Щорса Ємільчинського району Л. С. Сербин, голові колгоспу ім. Калініна Радомишльського району Л. Н. Тарасюку та іншим).
Саме в цей час Герой Соціалістичної Праці ланкова колгоспу ім. «Перше травня» Черняхівського району Н. Г. Заглада з сторінок газети «Правда Украйни» звернулася до всіх хліборобів республіки: «Бережіть честь хлібороба!». Заклик Н. Г. Затлади знайшов широку підтримку і схвалення серед трудівників країни.
Завдяки трудовим зусиллям колгоспного селянства і величезній допомозі Радянського уряду за роки восьмої п'ятирічки набагато зміцніла матеріально-технічна база сільського господарства. Капіталовкладення в сільське господарство дорівнювали 400 млн. крб., з них 311 млн. крб. у колгоспах і радгоспах. Підвищився рівень механізації виробничих процесів у рослинництві і тваринництві. Тільки за останні роки господарства області одержали 10,5 тис. тракторів, понад З тис. вантажних автомашин, близько 8 тис. зернових та ін. комбайнів з союзних республік і насамперед з Російської Федерації.
Вживалися заходи щодо підвищення родючості грунтів. За п'ятирічку осушено понад 58 тис. га перезволожених земель. 1970 року колгоспи і радгоспи області виробили на 100 га сільгоспугідь молока — 229 цнт, м'яса — 59,3 цнт. За роки п'ятирічки неподільні фонди колгоспів зросли на 43 проц. і становили на 1 січня 1971 року 517,5 млн. крб.
Однією з провідних товарних культур в області є картопля. В структурі посівів поліських господарств вона займає 10—12 і більше проц. За посівними площами та
обсягом виробництва картоплі Житомирщина посідає друге місце в республіці і є одним з основних постачальників «другого хліба» промисловим центрам республіки. Значне місце в економіці колгоспів належить цукровому буряку, льону-довгунцю і хмелю. Валовий збір хмелю за восьму п'ятирічку зріс у півтора раза. Чималий вклад у розвиток хмелярства Житомирщини вносить Українська дослідна станція хмелярства, яка успішно впроваджує досягнення