Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Водночас високих темпів набирало будівництво лікарень, шкіл, бібліотек, будинків культури, а також житлове будівництво. За восьму п'ятирічку на Житомирщині збудовано 123 школи на 32 тис. учнів, 179 дитячих садків більш як для 13 тис. малят, 28 шкільних інтернатів, 710 класних кімнат на 37 тис. школярів. На селі за 1959—1965 рр. зведено 46 тис. індивідуальних будинків. У 1971—1972 рр. за рахунок всіх джерел фінансування в області побудовано 1,2 млн. кв. метрів житлової площі. Це дало змогу поліпшити житлові умови понад 100 тис. чоловік. Половина сільських населених пунктів має генеральні плани забудови. Показовою є забудова села Осикового Бердичівського району. В центрі споруджено будинок культури на 400 місць, дитячі ясла, їдальню, фельдшерсько-акушерський пункт, закладений парк, торговий центр, побутовий комбінат. Поруч зводяться одно- і двоповерхові капітальні будинки, а в спеціальному секторі — індивідуальні житла.
В сучасній забудові сіл, зокрема в Кодні, Старій Котельні, застосовуються нові типи будинків, здебільшого з цегли, шлакоблоків, збірних конструкцій, під залізним або шиферним дахом. Нові будинки зберігають народні традиції зовнішнього оформлення з використанням різних матеріалів (облицювання цеглою й орнамен- товкою різних кольорів, цегляні карнизи з узорами — Житомирський, Андрушівський, Бердичівський, Чуднівський, Любарський, Володарсько-Волинський та ін. райони), розмальовування фарбами, оздоблення фарфоровими плитками (Баранівський, Коростенський, Новоград-Волинський, Олевський та ін. райони). Новим у них стало і внутрішнє планування. Одноквартирні житлові будинки мають засклену веранду, кухню, кілька кімнат, спальню. На карті області з'явилися нові робітничі селища міського типу, в т. ч. Іршанськ, Дружба, Діброва.
Розширювалися транспортні зв'язки. Ще в роки п'ятої п'ятирічки було налагоджено регулярне залізничне сполучення з Москвою, Ленінградом, Києвом, Одесою, Харковом, Баку та іншими містами Радянського Союзу. Через Житомирську область пролягли шляхи автобусного сполучення з Рівним, Луцьком, Львовом, Хмельницьким, Вінницею, Мінськом. Внаслідок запровадження тепловозної та електровозної тяги різко збільшився вантажооборот залізничного транспорту.
Зростав товарооборот державної і кооперативної торгівлі. З 1951 по 1955 рік він збільшився на 648,3 млн. крб. у цінах відповідних років, а з 1955 по 1966 рік ще на 290,3 млн. крб. За восьму п'ятирічку збільшився продаж населенню м'ясо-молочних продуктів, цукру, кондитерських виробів, тканин, одягу, білизни, пральних машин, телевізорів, мотоциклів, моторолерів та інших товарів широкого вжитку.
Рік у рік зростають витрати на соціально-культурні заходи. В місцевому бюджеті області вони зросли з 74,1 проц. у 1950 році до 80,3 проц. у 1966 році. Це найяскравіше свідчення піднесення матеріального добробуту радянських людей. Обсяг побутових послуг з 1951 до 1970 року зріс у 2,4 раза. В кожному районі працюють побуткомбінати. Для підготовки масових професій служби побуту, крім діючих училищ і технікумів, створено два навчальні комбінати.
Медичне обслуговування трудящих області тепер забезпечують 178 лікувально-профілактичних закладів, 992 фельдшерсько-акушерські пункти, 166 здоровпунктів на промислових підприємствах, 26 санітарно-епідеміологічних станцій, 178 аптек. На охорону здоров'я в 1973 році асигновано 48,2 млн. карбованців. Нині на сторожі здоров'я трудящих стоять 2,6 тис. лікарів і 10,5 тис. середніх медпрацівників. Серед лікарів 19 чоловік удостоєно високого звання заслуженого лікаря УРСР, а лікареві О. Ф. Горбачевському присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Великим авторитетом у трудящих користуються лікарі О. Ф. Волошина, А. Т. Безналко, Г. В. Белькевич та ін.
Значних успіхів досягнуто в галузі народної освіти, науки і культури. В області повністю здійснена загальна восьмирічна освіта дітей, закінчується перехід до загального десятирічного навчання. На Житомирщині діє 1497 загальноосвітніх шкіл, у т. ч. 368 середніх і 568 восьмирічних, де працює понад 20 тис. вчителів та вихователів. 1760 вчителів здобули почесне звання
Житомирська область
Сторінка 43 з 48
Особливо широко разгорталося будівництво в роки восьмої п'ятирічки. За цей час будівельники спорудили понад сто підприємств та цехів, освоїли понад 900 млн. крб. капітальних вкладень і використали основних фондів на 550 млн. крб. Багато будівельників було удостоєно урядових нагород, а бригадиру будівельної бригади ПМК-44 І. А. Кузьминському присвоєно почесне звання Героя Соціалістичної Праці. Водночас високих темпів набирало будівництво лікарень, шкіл, бібліотек, будинків культури, а також житлове будівництво. За восьму п'ятирічку на Житомирщині збудовано 123 школи на 32 тис. учнів, 179 дитячих садків більш як для 13 тис. малят, 28 шкільних інтернатів, 710 класних кімнат на 37 тис. школярів. На селі за 1959—1965 рр. зведено 46 тис. індивідуальних будинків. У 1971—1972 рр. за рахунок всіх джерел фінансування в області побудовано 1,2 млн. кв. метрів житлової площі. Це дало змогу поліпшити житлові умови понад 100 тис. чоловік. Половина сільських населених пунктів має генеральні плани забудови. Показовою є забудова села Осикового Бердичівського району. В центрі споруджено будинок культури на 400 місць, дитячі ясла, їдальню, фельдшерсько-акушерський пункт, закладений парк, торговий центр, побутовий комбінат. Поруч зводяться одно- і двоповерхові капітальні будинки, а в спеціальному секторі — індивідуальні житла.
В сучасній забудові сіл, зокрема в Кодні, Старій Котельні, застосовуються нові типи будинків, здебільшого з цегли, шлакоблоків, збірних конструкцій, під залізним або шиферним дахом. Нові будинки зберігають народні традиції зовнішнього оформлення з використанням різних матеріалів (облицювання цеглою й орнамен- товкою різних кольорів, цегляні карнизи з узорами — Житомирський, Андрушівський, Бердичівський, Чуднівський, Любарський, Володарсько-Волинський та ін. райони), розмальовування фарбами, оздоблення фарфоровими плитками (Баранівський, Коростенський, Новоград-Волинський, Олевський та ін. райони). Новим у них стало і внутрішнє планування. Одноквартирні житлові будинки мають засклену веранду, кухню, кілька кімнат, спальню. На карті області з'явилися нові робітничі селища міського типу, в т. ч. Іршанськ, Дружба, Діброва.
Розширювалися транспортні зв'язки. Ще в роки п'ятої п'ятирічки було налагоджено регулярне залізничне сполучення з Москвою, Ленінградом, Києвом, Одесою, Харковом, Баку та іншими містами Радянського Союзу. Через Житомирську область пролягли шляхи автобусного сполучення з Рівним, Луцьком, Львовом, Хмельницьким, Вінницею, Мінськом. Внаслідок запровадження тепловозної та електровозної тяги різко збільшився вантажооборот залізничного транспорту.
Зростав товарооборот державної і кооперативної торгівлі. З 1951 по 1955 рік він збільшився на 648,3 млн. крб. у цінах відповідних років, а з 1955 по 1966 рік ще на 290,3 млн. крб. За восьму п'ятирічку збільшився продаж населенню м'ясо-молочних продуктів, цукру, кондитерських виробів, тканин, одягу, білизни, пральних машин, телевізорів, мотоциклів, моторолерів та інших товарів широкого вжитку.
Рік у рік зростають витрати на соціально-культурні заходи. В місцевому бюджеті області вони зросли з 74,1 проц. у 1950 році до 80,3 проц. у 1966 році. Це найяскравіше свідчення піднесення матеріального добробуту радянських людей. Обсяг побутових послуг з 1951 до 1970 року зріс у 2,4 раза. В кожному районі працюють побуткомбінати. Для підготовки масових професій служби побуту, крім діючих училищ і технікумів, створено два навчальні комбінати.
Медичне обслуговування трудящих області тепер забезпечують 178 лікувально-профілактичних закладів, 992 фельдшерсько-акушерські пункти, 166 здоровпунктів на промислових підприємствах, 26 санітарно-епідеміологічних станцій, 178 аптек. На охорону здоров'я в 1973 році асигновано 48,2 млн. карбованців. Нині на сторожі здоров'я трудящих стоять 2,6 тис. лікарів і 10,5 тис. середніх медпрацівників. Серед лікарів 19 чоловік удостоєно високого звання заслуженого лікаря УРСР, а лікареві О. Ф. Горбачевському присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Великим авторитетом у трудящих користуються лікарі О. Ф. Волошина, А. Т. Безналко, Г. В. Белькевич та ін.
Значних успіхів досягнуто в галузі народної освіти, науки і культури. В області повністю здійснена загальна восьмирічна освіта дітей, закінчується перехід до загального десятирічного навчання. На Житомирщині діє 1497 загальноосвітніх шкіл, у т. ч. 368 середніх і 568 восьмирічних, де працює понад 20 тис. вчителів та вихователів. 1760 вчителів здобули почесне звання