Сторінка 2 з 7
торгівлю хлібом, рибою, продуктами сільського господарства, виробами місцевих підприємств.
Черняхів у той час мав убогий вигляд. Вздовж вулиць тягнулись перекошені хати під солом'яними стріхами, з маленькими віконцями, що ледь пропускали світло. В центрі містечка стояли добротні будинки власників підприємств, за ними — рундуки дрібних торговців, шинки. Медичне обслуговування
населення здійснювала невеличка лікарня на 15 ліжок, що обслуговувала всю волость. Діяли двокласне та однокласне сільські училища.
Імперіалістична війна принесла нові страждання. На фронт було забрано чоловіків. Посівні площі зменшилися. Зросли податки, додаткові повинності.
Дізнавшись про Лютневу революцію 1917 року, жителі Черняхова створили 8 березня 1917 року першу волосну Раду робітничих і селянських депутатів.
Радість охопила всіх жителів, коли до Черняхова долетіла звістка про Велику Жовтневу соціалістичну революцію. Радянську владу тут встановлено в січні 1918 року, але приступити до соціалістичних перетворень черняхівці не встигли. Наприкінці лютого містечко окупували австро-німецькі війська.
Незабаром за завданням Київської більшовицької організації сюди прибув матрос Й. Здрок. За його допомогою було створено Черняхівський підпільний ревком, члени якого піднімали населення на боротьбу проти окупантів. Майже скрізь почали діяти підпільні трійки, через які ревком тримав зв'язок з масами, спирався на них у підготовці до повстання проти австро-німецьких окупантів. Ревком здійснював також керівництво загоном червоних партизанів, що діяв на території Черняхівської та сусідніх волостей. В жовтні 1918 року спалахнуло повстання. Загони партизанів нападали на ворожі гарнізони, захоплювали в полон солдатів і роззброювали їх. Наприкінці листопада 1918 року німецькі війська залишили Черняхів, проте ще кілька місяців тут «господарювали» петлюрівці. В січні 1919 року, коли в Житомирі вибухнуло повстання проти Директорії, на бік повстанців перейшов петлюрівський полк, що дислокувався у Черняхові.
25 березня 1919 року Богунський полк підійшов до Черняхова. На підступах до станції зав'язався бій, що тривав цілу добу. Під прикриттям бронепоїзда «Борець за свободу» полк пішов в атаку і визволив містечко. Радянську владу було відновлено. Ревком почав наділяти селян землею. Виник комбід. Створювалися загони добровольців для боротьби з контрреволюційними елементами, організовувалася заготівля продовольства для Червоної Армії. В травні 1919 року створено волосний партійний осередок. Комуністи інформували населення про становище в країні, роз'яснювали політику партії.
Влітку над Черняховом знову нависла небезпека. В серпні його захопили петлюрівці, які влаштували криваву розправу над радянськими активістами, грабували населення. Та недовго довелося хазяйнувати петлюрівським бандитам на радянській землі, 17 вересня частини 44-ї та 45-ї радянських дивізій визволили Черняхів. Одразу відновив діяльність ревком. Він організував населення на успішне виконання продрозкладки, налагоджував культурно-освітню роботу, зокрема відкрив хати-читальні, які вели роз'яснювальну роботу серед населення.
Але й цього разу відносний спокій був нетривалим. 26 квітня перший колективний виїзд у поле. Черняхів, 1930 р. 1920 року всю волость окупували польські інтервенти. 17 червня 1920 року Перша Кінна армія остаточно визволила Черняхів. Жителі містечка приступили до мирної праці. Ревком передав селянам землю, розгорнув діяльність комнезам та партійний осередок. Щоб трудящі мали на зиму паливо, було виділено 60 підвід, які безплатно возили з лісу дрова.
Борючись із господарською розрухою, черняхівці водночас надсилали продукти голодуючим Поволжя. В травні 1921 року волосний з'їзд комнезамів і сільських Рад ухвалив рішення провести збір хліба у фонд допомоги і відрахувати до нього двомісячний пайок усіх членів виконкому. Діяльну допомогу подавав комсомольський осередок, створений 1920 року. Зокрема, організовував платні концерти у фонд допомоги голодуючим.
Серед трудящих Черняхова знайшов широку підтримку рух за об'єднання радянських республік. 7 листопада 1922 року у містечку відбувся волосний з'їзд Рад, 48 делегатів якого палко підтримали рішення жовтневого (1922 р.) Пленуму ЦК РКП(б) і висловили одностайну думку трудящих волості про створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік.
Дивиться також інші населені пункти району: