Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Працювала семирічна школа, де 8 педагогів навчали і виховували 200 учнів. Шкільна бібліотека мала 600 підручників, 232 книги художньої літератури.
Для малюків відкрився дитсадок. В жовтні 1923 року почав діяти райсельбуд. Його роботою керувала рада з 9 чоловік. Сельбуд передплачував 10 газет.
Дедалі більшого поширення набували колективні форми господарювання. 1925 року в Черняхові відбулася сільськогосподарська виставка, на якій демонстрували свої досягнення перші комуни району. 1926 року в райцентрі почало діяти машинне товариство. З його ініціативи того ж року стала до ладу електростанція. Лампочки Ілліча засяяли в господарських приміщеннях та у домівках мешканців. 1929 року створено Черняхівське сільськогосподарське товариство, яке на 13 серпня заготовило понад 1500 пудів хліба.
Перший колгосп «Серп» у Черняхові організовано 1929 року, через рік виникло ще два — ім. Леніна та ім. Ворошилова. На кінець 1932 року вони обробляли 105 парами коней 3342 га землі. Того року, зокрема, успішно виконали план заготівлі та продажу картоплі державі.
Важливу роль у зміцненні колгоспів відіграла Черняхівська МТС, створена 1931 року. Її першим директором був комуніст К. І. Каллер, учасник трьох революцій, а також громадянської війни. Щоб підготувати кадри механізаторів, 1935 року тут відкрилася профтехшкола, працювали гуртки ліквідації неписьменності. Політичну роботу серед механізаторів вела парторганізація МТС, що налічувала 11 комуністів. 1936 року, наслідуючи почин Паші Ангеліної, в поле вийшла перша жіноча тракторна бригада, очолена Г. Михайлюк.
Рік у рік зміцнювалась економіка колгоспів, підвищувалась урожайність, зростали прибутки. На колгоспні лани прийшла потужна техніка. Все це дало можливість цілий рік успішно проводити цикл сільськогосподарських робіт. Так, колгосп ім. Леніна, готуючись до сівби 1941 року, заготовив 504 цнт посівного матеріалу, відремонтував 72 одиниці сільськогосподарського реманенту, вивіз у поле 2400 цнт місцевих та мінеральних добрив.
Трудящі активно відгукувались на важливі міжнародні події. Так, 1937 року, зібравшись на мітинг солідарності з героїчною боротьбою іспанського народу, вони зобов'язалися відраховувати 2 проц. від місячного заробітку на користь іспанських жінок, які мужньо борються разом з чоловіками за свободу.
За роки довоєнних п'ятирічок у Черняхові стали до ладу сирзавод, потужний державний млин, харчовий і промисловий комбінати, відкрито майстерні побутового обслуговування.
Завдяки піклуванню партії та уряду у передвоєнні роки сталися великі зміни в галузі охорони здоров'я. У районній лікарні на 100 ліжок працювало 9 лікарів і 20 чоловік середнього медперсоналу, санепідстанція.
В селищі працювали середня, семирічна, початкова та вечірня школи, в яких 46 педагогів навчали 1320 дітей. Школи підтримували тісний зв'язок з колгоспами. Вчителі й старшокласники допомагали ліквідувати неписьменність серед трудівників полів, активну участь брали у сівбі, збиранні врожаю. При школі працював автотракторний гурток для старшокласників. Протягом 1930—1933 рр. діяв робітфак Житомирського інституту народної освіти, що зробив два випуски.
При селищному піонерському клубі працювали гуртки: музичний, драматичний, радіоаматорів, юних фотографів, балетний, хоровий. Були в селищі кінотеатр, бібліотека, будинок культури, відділення зв'язку, радіовузол. Зріс матеріальний добробут, люди стали краще харчуватися, одягатися. Змістовне, сповнене трудового ентузіазму життя прийшло до жителів Черняхова. Та віроломний напад німецько-фашистських загарбників перервав їх мирну працю. В перший день оголошення мобілізації 400 черняхівців пішли на фронт. З 70 комуністів та комсомольців райцентру був сформований винищувальний загін для боротьби з диверсантами. 200 чоловік споруджували оборонні рубежі під Житомиром. За короткий строк до східних районів було евакуйовано 618 голів худоби, решту колгоспних корів і свиней роздано колгоспникам.
12 липня 1941 року німецько-фашистські загарбники увірвалися до Черняхова, принісши з собою жорстокий окупаційний режим. Вони безсоромно грабували народне добро, знущалися над жителями. Від їх рук
Черняхів
Сторінка 3 з 7
1923 року Черняхів став районним центром. На той час у селищі було 5523 жителі і 885 дворів. Керівництво господарським та культурно-освітнім життям здійснювали райком КП(б)У, райвиконком, селищна Рада.Працювала семирічна школа, де 8 педагогів навчали і виховували 200 учнів. Шкільна бібліотека мала 600 підручників, 232 книги художньої літератури.
Дедалі більшого поширення набували колективні форми господарювання. 1925 року в Черняхові відбулася сільськогосподарська виставка, на якій демонстрували свої досягнення перші комуни району. 1926 року в райцентрі почало діяти машинне товариство. З його ініціативи того ж року стала до ладу електростанція. Лампочки Ілліча засяяли в господарських приміщеннях та у домівках мешканців. 1929 року створено Черняхівське сільськогосподарське товариство, яке на 13 серпня заготовило понад 1500 пудів хліба.
Перший колгосп «Серп» у Черняхові організовано 1929 року, через рік виникло ще два — ім. Леніна та ім. Ворошилова. На кінець 1932 року вони обробляли 105 парами коней 3342 га землі. Того року, зокрема, успішно виконали план заготівлі та продажу картоплі державі.
Важливу роль у зміцненні колгоспів відіграла Черняхівська МТС, створена 1931 року. Її першим директором був комуніст К. І. Каллер, учасник трьох революцій, а також громадянської війни. Щоб підготувати кадри механізаторів, 1935 року тут відкрилася профтехшкола, працювали гуртки ліквідації неписьменності. Політичну роботу серед механізаторів вела парторганізація МТС, що налічувала 11 комуністів. 1936 року, наслідуючи почин Паші Ангеліної, в поле вийшла перша жіноча тракторна бригада, очолена Г. Михайлюк.
Рік у рік зміцнювалась економіка колгоспів, підвищувалась урожайність, зростали прибутки. На колгоспні лани прийшла потужна техніка. Все це дало можливість цілий рік успішно проводити цикл сільськогосподарських робіт. Так, колгосп ім. Леніна, готуючись до сівби 1941 року, заготовив 504 цнт посівного матеріалу, відремонтував 72 одиниці сільськогосподарського реманенту, вивіз у поле 2400 цнт місцевих та мінеральних добрив.
Трудящі активно відгукувались на важливі міжнародні події. Так, 1937 року, зібравшись на мітинг солідарності з героїчною боротьбою іспанського народу, вони зобов'язалися відраховувати 2 проц. від місячного заробітку на користь іспанських жінок, які мужньо борються разом з чоловіками за свободу.
За роки довоєнних п'ятирічок у Черняхові стали до ладу сирзавод, потужний державний млин, харчовий і промисловий комбінати, відкрито майстерні побутового обслуговування.
Завдяки піклуванню партії та уряду у передвоєнні роки сталися великі зміни в галузі охорони здоров'я. У районній лікарні на 100 ліжок працювало 9 лікарів і 20 чоловік середнього медперсоналу, санепідстанція.
В селищі працювали середня, семирічна, початкова та вечірня школи, в яких 46 педагогів навчали 1320 дітей. Школи підтримували тісний зв'язок з колгоспами. Вчителі й старшокласники допомагали ліквідувати неписьменність серед трудівників полів, активну участь брали у сівбі, збиранні врожаю. При школі працював автотракторний гурток для старшокласників. Протягом 1930—1933 рр. діяв робітфак Житомирського інституту народної освіти, що зробив два випуски.
При селищному піонерському клубі працювали гуртки: музичний, драматичний, радіоаматорів, юних фотографів, балетний, хоровий. Були в селищі кінотеатр, бібліотека, будинок культури, відділення зв'язку, радіовузол. Зріс матеріальний добробут, люди стали краще харчуватися, одягатися. Змістовне, сповнене трудового ентузіазму життя прийшло до жителів Черняхова. Та віроломний напад німецько-фашистських загарбників перервав їх мирну працю. В перший день оголошення мобілізації 400 черняхівців пішли на фронт. З 70 комуністів та комсомольців райцентру був сформований винищувальний загін для боротьби з диверсантами. 200 чоловік споруджували оборонні рубежі під Житомиром. За короткий строк до східних районів було евакуйовано 618 голів худоби, решту колгоспних корів і свиней роздано колгоспникам.
12 липня 1941 року німецько-фашистські загарбники увірвалися до Черняхова, принісши з собою жорстокий окупаційний режим. Вони безсоромно грабували народне добро, знущалися над жителями. Від їх рук