Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Червоноармійськ

Сторінка 3 з 8
заколоту з Житомира до Пулин прибули озброєний загін на чолі з секретарем повіткому Д. С. Березовським і загін червоноармійців 54-го кавалерійського полку. Заколот було придушено.
Мирне життя поступово налагоджувалося. Комуністи, радянські працівники виступили ініціаторами боротьби з розрухою. Під їх керівництвом за участю комі­тету незаможних селян у травні 1921 року була створена
сільськогосподарська кому­на «Новий шлях». Зусилля трудящих спрямовувалися на подолання розрухи, успішне здійснення весняних польових робіт, забезпечення демобілізованих воїнів роботою, влаштування дітей-сиріт у дитячі будинки. У вересні 1921 року відкрито три початкові школи, в яких працювало 7 учителів, навчалося 235 учнів. Чимала, увага приділялася ліквідації неписьменності серед дорослого населення. До цієї роботи були залучені вчителі, службовці, створено кілька пунктів лікнепу. Тоді ж відкрито лікарню на 9 ліжок, де працювало 2 лікарі і 2 фельдшери, а через два роки вона вже мала 16 ліжок, діяв стоматологічний кабінет.
Трудящі Пулин, як і всієї волості, на зборах 4 березня 1923 року одностайно схвалили рішення І Всесоюзного з'їзду Рад про утворення багатонаціональної соціалістичної держави — СРСР, як добровільного Союзу рівноправних і суверен­них республік.
1923 року відповідно до змін в адміністративному районуванні УРСР створено Пулинський район. Почали діяти райком КП(б)У, райвиконком. Весною 1923 року засновано комсомольську організацію.
1924 року стала до ладу електростанція, Пулини одержали перший струм. Відкрилася прокатна станція сільськогосподарського реманенту.
Великий авторитет серед безпартійних мас мав партосередок, який об'єднував у 1925 році 28 комуністів. Комуністи спрямовували роботу КНС, комсомоль­ської організації, проводили виховну роботу серед трудящих мас. У робітничому клубі, сельбуді, хаті-читальні, бібліотеці працювали гуртки політнавчання, влаш­товувалися диспути, голосні читання газет і книжок. 1925 року на Всеукраїнсько­му конкурсі сельбудів пулинський сельбуд одержав республіканську премію.
Радянські та партійні органи приділяли увагу поширенню серед селянської бідноти ідей кооперування, залученню її до громадської діяльності. На початку червня 1925 року створено виробниче та споживче товариства. У вересні 1926 року в Пулинах виникло машинне товариство, в яке входило 193 селянські господарства. 1927 року в селі було три земельні громади, що об'єднували 322 двори, 2830 чо­ловік і обробляли 2897 десятин землі.
Колективізація сільського господарства здійснювалася в умовах гострої кла­сової боротьби. Куркулі вдавалися навіть до зброї, вбили 6 активістів сільської Ради та членів КНС.
На базі комуни «Новий шлях» 1929 року був створений перший колгосп, а в 1930 —1931 рр. — ще три. Чималу допомогу селянам в організації колгоспів подавав райком КП(б)У, райвиконком та партосередок села. Важливу роль у розвитку економіки колгоспів відіграла створена 1932 року МТС.
Поступово колгоспи зростали. Парторганізація скерувала увагу комуністів і безпартійного активу на завершення колективізації та організаційно-господарське зміцнення колгоспів. На початок 1934 року в колгоспах зосередилося 98,2 проц. орної землі, розширювались посіви багаторічних трав, поліпшувалася продуктивність тваринництва. Відчутно позначилася на долі села ліквідація ху­тірської системи. На кінець другої п'ятирічки 112 господарств колгоспників пере­селилися з хутора в село.
У липні 1935 року за клопотанням трудящих Пулини були перейменовані на Червоноармійськ.
Нових успіхів досягли трудящі в роки другої і третьої п'ятирічок. Чотири червоноармійські колгоспи, згодом об'єднані в два, стали великими багатогалузе­вими господарствами, які налічували 115 пар коней, 980 голів великої рогатої худоби (в т. ч. 290 корів), 420 свиней, 530 овець. На полях колгоспів вирощува­лися зернові, льон, картопля, овочеві культури. 1937 року окремі ланки одержу­вали по 10 цнт льоноволокна і по 5,2 цнт льононасіння з кожного гектара.
Завдяки піклуванню Комуністичної партії і Радянського уряду за роки другої п'ятирічки значно зміцніла технічна база МТС. Станція мала 70 тракторів ХТЗ, 5 тракторів ЧТЗ, 35 зернозбиральних комбайнів, 16 льонобралок, 28 молотарок, 10 двигунів.


Сучасна карта - Червоноармійськ